Український самвидав як форма радянського інакомислення

Abstract

У статті аналізується література самвидаву як альтернатива радянській ідеології та образу мислення. Документи самвидаву розглядаються для визначення основного ідейного контексту руху опору комуністичному режиму в Україні. Показано, що вкотре в 1960 – 1980-х роках український самвидав виступив впливовим чинником національно-культурного та громадсько-політичного життя, дійшов свого дійового розмаху в 1965 – 1972 роках і набув виняткової політичної сили з виходом у 1970 р. «Українського вісника» – самвидавного періодичного видання. Український самвидав традиційно виступав як форма національної самооборони, його поширення свідчило про безперервність національно-визвольної боротьби українців. Критика шістдесятниками радянських морально-етичних цінностей у самвидаві з початку 1970-х змінилася організованим опором правозахисного та дисидентського руху.

Ukrainian samvydav literature served as a potent and popular response to Soviet ideology and its moral-ethical worldview. Samvydav writings illuminate the main ideological trends in the opposition movement in Ukraine in the 1960s to 1980s. Samvydav publications reached third peak between1965 and1972, and gained particular influence and reach with the appearance in1970 of theUkrajins’kij visnyk (theUkrainian Bulletin), a samvydav periodical. This study, based on extensive archival materials, reveals how Ukrainian samvydav served as a vehicle for Ukrainian national self-assertion, and analyzes how the broad appeal and dissemination of this literature provides displays the continuing struggle by Ukrainians for national self-determination through these turbulent decades.