Береза і калина в мовній свідомості школярів (за матеріалами вільного асоціативного експерименту)

Abstract

Необхідність використання асоціативного експерименту як дослідницького методу спочатку з’явилася у зв’язку з розробкою проблеми методичної типології лексики і спробою кількісно визначити труднощі запам’ятовування іншомовного слова в процесі його сприйняття. Асоціативні експерименти дозволили встановити й той факт, що характер та інтенсивність взаємодії мов у процесі навчання залежать від рівня володіння другою мовою. За допомогою асоціативного експерименту досліджувалися питання словотворчості в умовах навчального білінгвізму, а також, установлювалися закономірності взаємодії і взаємопроникнення різномовних структур у свідомості білінгва порівняно з мовною свідомістю монолінгва і параметри внутрішнього лексикону дитини дошкільного віку, визначалася роль художньо-образних асоціацій в загальному і мовленнєвому розвитку дитини. У статті за матеріалами асоціативного експерименту досліджено мовну свідомість школярів на прикладі слів "береза" і"калина". Метою розвідки є аналіз асоціативних полів, пошук закономірностей в асоціативних взаємозв’язках, а також виявів універсальних і національно-культурних елементів в асоціативній семантичній структурі слів-стимулів.