Вплив оксиду цинку та оксиду кремнію на фізико-хімічні властивості апатит-полімерних ранових пов’язок

Abstract

Досліджено вплив компонентного складу на фізико-хімічні властивості ранових пов’язок на основі гідроксиапатиту та альгінату натрію. Розроблений матеріал відноситься до засобів, які використовуються в хірургії, і може бути використаний для лікування хворих, що страждають на гнійні рани та інфіковані виразки нижніх кінцівок венозного чи артеріального ґенезу. Визначено, що тип зшиваючого агента (іони Ca, Zn, та Cu) відіграє надзвичайну роль, впливаючи на рухливість і гнучкість полімерних ланцюгів і як наслідок, на ступінь адсорбції ексудату, пропускання пари та дегідратацію. Використаня оксиду цинку суттєво збільшує ступінь пропусання вологи, маючи досить не високий рівень набрякання, у той час як зразки з вмістом оксиду кремнію демонструють високий рівень утримування вологи, високий рівень набрякання та пористість, що потенційно дозволятиме адсорбувати більшу кількість ексудату. Доведено, що синтезовані композитні матеріали з одночасним вмістом оксиду цинку та кремнію є здатними до пропускання водяної пари, в той же час до підтримання вологості рани на оптимальному рівні.