Феномен культурної комунікації у контексті польських різдвяних шопок

Abstract

У статті прослідковано генезу, становлення та сучасний стан польських різдвяних шопок як явища культурної взаємодії. З'ясовано роль шопок у збереженні та трансляції культурних традицій і відображенні історичних подій, висвітлено їхній вплив на формування національної ідентичності та колективної пам'яті, внесок у культурну комунікацію як у Польщі, так і за її межами. Хоча термін szopka 'шопка' почав використовуватися у ХІХ ст., традиція встановлення шопок на честь Різдва Христового бере свій початок ще в епоху середньовіччя. Вертепні вистави мали як релігійний, так і світський характер. "Жива шопка" як різновид різдвяної вистави не лише відтворювала біблійні події, а й сприяла збереженню культурних традицій, взаєморозумінню між різними народами та зміцненню громадянських зв'язків, оскільки з часом Святе Сімейство біля вертепу почали супроводжувати й представники народу (міщани, селяни, ремісники, воїни). Шопки еволюціонували: до їхнього змісту та вигляду дедалі більше вносили національних, народних, патріотичних і звичаєвих елементів. У XVIII ст. стали популярними вертепи з рухомими фігурами, серед багатьох різновидів яких відомими є краківські шопки (так званий краківський Віфлеєм), історія останніх сягає XIX століття, вони збереглися до нашого часу та занесені до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Шопки в Польщі, подібно до тих, що виникли під впливом францисканських традицій, стали не лише релігійними символами, а й культурними артефактами, які поєднують біблійний сюжет та світські елементи. З бігом часу вони постійно видозмінювалися, набували нових форм та культурних значень.

The article traces the genesis, development, and current state of Polish Christmas nativity scenes as a form of cultural interaction. It identifies the role of nativity scenes in preserving and transmitting cultural traditions, as well as reflecting historical events. The article highlights their impact on the formation of national identity and collective memory, as well as their contribution to cultural communication both in Poland and beyond. Although the term "szopka" began to be used in the 19th century, the tradition of setting up nativity scenes in honor of the birth of Christ dates back to the Middle Ages. Nativity plays combined both religious and secular elements. The "live nativity scene," as a type of Christmas performance, not only recreated biblical events but also contributed to the preservation of cultural traditions, the mutual understanding between different peoples, and the strengthening of civic ties. Over time, representatives of the people (townspeople, peasants, artisans, and soldiers) began accompanying the Holy Family at the nativity scene. Szopki evolved: increasingly more national, folk, patriotic, and customary elements were added to their content and appearance. In the 18th century, nativity scenes with moving figures became popular. Among them, the Kraków nativity scenes (so-called Kraków Bethlehem), whose history dates back to the 19th century, are some of the most famous. They have survived to the present day and have been inscribed on UNESCO's Representative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity. Nativity scenes in Poland, influenced by Franciscan traditions, became not only religious symbols but also cultural artifacts, blending biblical stories with secular elements. Over time, they constantly changed and acquired new forms and cultural meanings