Energy condensed packaged systems. Oxidizer components selection.

Abstract

The influence of the ammonium nitrate-based oxidizer composition on the technological and detonation parameters of the emulsion energy condensed systems for mining industry has been considered. It is shown that the use of sodium nitrate as a part of oxidizer is limited by its solubility and decreasing of detonation characteristics of energy condensed systems. It is found that for obtaining of highly efficient packaged systems an aqueous solution of ammonium or calcium nitrate with water content 7…10 % by weight should be used as oxidizer. It is shown that with decreasing of water content in the system by 1.0 % by weight the detonation velocity of energy condensed systems increases by 100…150 m/s.

Рассмотрено влияние состава окислителя на основе аммиачной селитры на технологические и детона- ционные параметры эмульсионных энергоконденсированных систем для горной промышленности. Показано, что использование в составе окислителя натрий нитрата ограничено его растворимостью и снижением детонационных характеристик энергоконденсированных систем. Установлено, что для получения высокоэффективных патрониро- ванных систем в качестве окислителя необходимо использовать водный раствор нитратов аммония и кальция при содержании воды 7,0…10,0 % масс. Показано, что с уменьшением содержания в системе воды на 1,0 % масс. ско- рость детонации энергоконденсированных систем возрастает на 100…150 м/с.

а. Розг- лянутий вплив складу окисника на основі аміачної селітри на технологічні та детонаційні параметри емульсійних енергоконденсованих систем для гірничої промисловості. Показано, що використання у складі окисника натрій нітрату обмежено його розчинністю і зниженням детонаційних характеристик енергоконденсованих систем. Встановлено, що для одержання високоефективних патронованих систем як окисник необхідно використовувати водний розчин нітратів амонію та кальцію при вмісті води 7,0…10,0 % масс. Показано, що зі зменшенням вмісту в системі води на 1,0 % масс. швидкість детонації енергоконденсованих систем зростає на 100…150 м/с.