Paradigm of Difference: Person and Technology in the Conditions of Informayion Redundancy

Abstract

Purpose. The paper solves an important methodological and practical problem, which is to increase the safety of interaction of different classes systems in the conditions of information redundancy on the basic principles of thinking in complexity. The aim of the work is to investigate the possibility of a non-traumatic connection of different classes’ systems “person” [P], “technology” [T], “environment” [E] into a single macrosystem. Theoretical basis. The study of the key provisions of the safety problem of the complex system “person–technology–environment” [P–T–E] is considered in the context of the basic principles of post-non-classics and “thinking in complexity”, which allowed us to take into account the dimensionality and diversity of the systems included in the macrosystem [P–T–E]. It is shown that the macrosystem “person–technology–environment” [P–T–E] is complex, characterized by openness, self-organization, human- and psycho-dimensionality, non-linear development and instability. It is hypothesized that the main cause of the accident is a certain incompatibility within the macrosystem [P–T–E] of the systems [P], [T], [E] connected in it in terms of membership in different classes (1), which causes the emergence of a critical difference for the interaction of complex systems of different classes (2) Originality. For the first time, the concept of a complex macrosystem of a new type is introduced, connecting systems of different classes as independent “whole” on the basis of the conceptual model of post-non-classical “whole in a whole”. Conclusions. The growth of road traffic accidents is formed by the joint interaction of “different-quality” systems “person/driver” [PD], “technology/car” [TC], “environment” [E] into a single macrosystem. The new quality of the macrosystem [PD–TC–E] is determined by the nature of the bonds and the emergence of consistency/or mismatch between different integrity in a single macrosystem. It was established the need to accept a difference paradigm as a scientific branch on the basis of the methodology of non-traumatic/ecological connection without combining the multiclass subsystems into a single macrosystem with a mega-control. The proposed recommendations contribute to improving road safety.

Метою роботи є дослідження можливості нетравматичних екологічних взаємодій систем різних класів таких, як «людина» [Л], «техніка» [Т], «середовище» [С] в єдиній макросистемі. Теоретичний базис. Дослідження ключових положень проблеми безпеки складної системи «людина-техніка-середовище» [Л–Т–С] проведено в контексті основних принципів постнеклассікі і «мислення в складності». Наукова новизна. Вперше введено поняття складної макросистеми нового типу, що з'єднує системи різного класу як самостійні «цілі» на основі концептуальної моделі постнекласики «ціле в цілому». Було висунуто гіпотезу, що головною причиною катастроф є певна несумісність в рамках макросистеми [Л–Т–С] систем [Л], [Т], [С], що з'єднуються в ній, за показниками приналежності до різних класів (1), що зумовлює виникнення критичної різниці при взаємодії складних систем різного класу (2). Висновки. Зростання дорожньо-транспортних пригод (ДТП) формується спільною взаємодією систем «людина/водій» [ЛВ], «техніка/автомобіль» [ТА], «середовище» [С] в єдиній макросистемі. Нова якість макросистеми [ЛВ–ТА–С] визначається характером зв'язків і виникненням узгодженості / або неузгодженістю між різними цілісностями в єдиній макросистемі. Ставиться питання про необхідність прийняття парадигми різниці як наукової галузі на базі методології нетравматичного екологічного з'єднання систем різного класу в єдину макросистему. Висунуті рекомендації сприяють підвищенню безпеки дорожнього руху.

Цель. Целью работы является исследование возможности нетравматичных экологичных взаимодействий систем разных классов таких, как «человек» [Ч], «техника» [Т], «среда» [С] в единой макросистеме. Теоретический базис. Исследование ключевых положений проблемы безопасности сложной макросистемы «человек–техника–среда» [Ч–Т–С] проведено в контексте основных принципов постнеклассики и «мышления в сложности». Научная новизна. Впервые введено понятие сложной макросистемы нового типа, соединяющей системы разного класса как самостоятельные «целые» на основе концептуальной модели постнеклассики «целое в целом». Выдвигается гипотеза, что главной причиной катастроф является определенная несовместимость в рамках макросистемы [Ч–Т–С] соединяемых в ней систем [Ч], [Т], [С] по показателям принадлежности к разным классам (1), что обуславливает возникновение критической разности при взаимодействии сложных систем разного класса (2). Выводы. Рост дорожно-транспортных происшествий (ДТП) формируется совместным взаимодействием систем «человек/водитель» [ЧВ], «техника/автомобиль» [ТА], «среда» [С] в единой макросистеме [ЧВ–ТА–С]. Новое качество макросистемы [ЧВ–ТА–С] определяется характером связей и возникновением согласованности / или рассогласованием между различными целостностями в единой макросистеме. Ставится вопрос о необходимости принятия парадигмы разности как научной отрасли на базе методологии нетравматического соединения систем разного класса в единую макросистему. Предложенные рекомендации способствуют повышению безопасности дорожного движения.