Гра як інструмент лікарняної клоунади

Abstract

Прикметами постнекласичної науки стають міждисциплінарні дослідження, а також гуманізація наукового знання та багатьох сфер буття людини. Останнім часом об’єктом досліджень психологів, антропологів, медиків та філософів стає лікарняна клоунада, як потужний спосіб реабілітації дітей в лікарнях, особливо після операцій. Ця соціально- психологічна практика, пов'язана з допомогою дітям, які пережили травмуючи ситуації. Показано, що розвиток новітніх технологій позбавляє медицину гуманізму та змушує переглядати принципи спілкування медичного персоналу з пацієнтами. Метою статті є аналіз вивчення основних методів роботи лікарняних клоунів, якими є гумор і гра. Стаття присвячена філософському осмисленню феномену лікарняної клоунади та гри, як форми арт-терапії, діалогу і спілкування. Дана проблема мало вивчена і вимагає подальших досліджень. У статті узагальнено досвід використання ігротерапії фахівцями громадського об’єднання «Харківський фонд психологічних досліджень» (ГО «ХФПД») у реабілітації різних категорій пацієнтів (діти з особливими потребами, діти- переселенці, тощо). Виділяються і описуються характерні особливості базових принципів орф-педагогики, які лікарняні клоуни використовують для роботи у Спеціалізованому будинку дитини. Автори приходять до висновку, що лікарняна клоунада і, зокрема, використання ігор є перспективним напрямком психологічної реабілітації, соціалізації дітей та гуманізації медицини.