The analysis of the known results of RELAP5/V.3.2 simulation for loss of coolant & blackout accidents at WWER nuclear power plants showed that the design accident management strategies with design passive
safety systems do not provide the necessary safety conditions for the maximum permissible temperature of fuel claddings, the minimum permissible level of coolant in the reactor and feed water in the steam generators. This work presents the modernized loss of coolant & blackout accident management strategy based on promising heat removal passive systems, reactor level control systems and steam generator
feed water level control systems. A conservative thermohydrodynamic model was developed to substantiate the modernized loss of coolant & blackout accident management strategy. The main conservative assumptions of the model: a complete long-term failure (for 72 hours) of all electric pumps of the safety systems is accepted and the maximum interloop leak (equivalent to the steam generator collector cover liftup) is modelled. The analysis of the calculation results showed that the modernized loss of coolant & blackout accident management strategy provides the necessary safety conditions for the maximum allowable temperature of the fuel claddings, for the minimum acceptable level of coolant and feed water. The presented results of computational modelling of blackout accident management strategies for nuclear power plants can be used to modernize and improve symptom-informed emergency instructions and guidelines for the severe accident management at nuclear power plants with WWER. Application of the results of computational modelling of blackout accident management strategies is generally not substantiated for other types of reactor facilities. In this case, it is necessary to develop calculated models for blackout accident
management taking into account the specifics of the structural and technical characteristics and operating conditions for safety related systems of nuclear power plants.
Проведений аналіз відомих результатів розрахункового моделювання кодом RELAP5/V.3.2 аварій з повним тривалим знеструмленням та течами другого контуру ядерних енергоустановок з ВВЕР показав, що проектні стратегії управління такими аваріями проектними пасивними системами безпеки не забезпечують необхідні умови безпеки щодо максимально допустимої температури оболонок
твелів, щодо мінімально допустимого рівня теплоносія в реакторі і живильної води в парогенераторах. Представлено модернізовану стратегію управління аварією з повним знеструмленням та течами другого контуру на основі перспективних систем пасивного відводу тепла і підтримки необхідного рівня теплоносія в реакторі і живильної води в парогенераторах. Для обґрунтування модернізованої стратегії управління аваріями з повним знеструмленням та течами другого контуру розроблена
консервативна теплогідродинамічна модель. Основні консервативні припущення моделі: приймається повна тривала відмова (на 72 години) усіх електронасосів систем безпеки і моделюється максимальна міжконтурна теча (еквівалентна відриву кришки колектора парогенератора). Аналіз результатів розрахункових обґрунтувань показав, що модернізована стратегія управління аваріями з
повним тривалим знеструмленням та міжконтурними течами або розривами паропроводів/трубопроводів основної живильної води забезпечує необхідні умови безпеки щодо максимально допустимої температури оболонок твелів, щодо мінімально допустимого рівня теплоносія і живильної води. Представлені результати розрахункового моделювання стратегій управління аваріями з повним
тривалим знеструмленням ядерних енергоустановок можуть бути використані для модернізації і вдосконалення симптомноорієнтрованих аварійних інструкцій та посібників з управління важкими аваріями на ядерних енергоустановках із реакторами типа ВВЕР. Застосування отриманих результатів розрахункового моделювання стратегій управління аваріями з повним тривалим знеструмленням у загальному випадку не обґрунтовано для інших типів реакторної установки. У цьому випадку необхідна
розробка розрахункових моделей управління аваріями з повним тривалим знеструмленням, що враховують специфіку конструкційно-технічних характеристик та умов експлуатації систем, важливих для безпеки ядерних енергоустановок.
