Methodological aspects of the “environmental impact assessment” chapter making part of the project feasibility study.

Abstract

This article exposes an essay on harmonizing approaches to the development of methodological aspects used at “Environmental impact assessment” chapter integral to the projects feasibility study. The “Environmental impact assessment” chapter embodies a necessary component of the project overall environmental assessment. The suggested approach to identifying environmental problems at the project review early stages allows including to projects the measures aimed at improving the environment quality as well as at the environmental damage prevention, reduction and setting-off such impact. Methodological aspects of environmental impact assessment, presented in the article, depart from constructing the Leopold matrix with the creation of impact simulation models. The primary and most general approach to environmental impact assessment is implemented through building the Leopold matrix, which characterizes the qualitative relationships in the “cause-effect” system. In the described simulation model, two classes of indicator models are used: these of “environmental quality – influence” and “limiting environmental factor” (Battelle method). WHile project elaboration, the development of “Environmental impact assessment” chapter is considered as a single process of consistent detailing and refinement of quantitative and qualitative assessment as to the project decision impact on the environment quality. To identify and take necessary and sufficient measures on the potential unacceptable effects preventing in the process of environmental impact analysis and assessment considered shall be: the proposed project purpose ; reasonable alternatives to the planned activities; information about the environment condition in the proposed project activities’ region with reference to the appropriate spatial and time frame; characteristics of project and other proposals in the context of current environmental situation on such specific territory, taking into account earlier taken decisions on its socio-economic development; the planned activities’ possible implications and relevant activities’ alternatives; measures to prevent unacceptable social consequences due to the project implementation; proposals on upcoming decisions’ embodiement monitoring program elaboration and a plan for post-project environmental state analysis.

У даній статті зроблена спроба гармонізувати підходи до розробки методичних аспектів розділу «Оцінка впливу на навколишнє середовище» у складі в складі техніко-економічного обґрунтування проектів. Розділ «Оцінка впливу на навколишнє середовище» є необхідним компонентом повної екологічної оцінки. Запропоновано підхід до виявлення екологічних проблем на ранніх стадіях розгляду проектів для включення в проекти заходів,спрямованих на поліпшення якості навколишнього середовища та запобігання, зменшення та компенсацію екологічної шкоди. Методологічні аспекти оцінки впливу на навколишнє середовище, які представлені у статті, базуються на побудові матриці Леопольда та створінні імітаційних моделей впливу. Первинний, найбільш загальний підхід до оцінки впливу на навколишнє середовище реалізується при складанні матриці Леопольда, яка характеризує якісні зв’язки в системі «причинанаслідок». У описуваної імітаційної моделі використані два класи моделей індикаторів «якість навколишнього середовища – вплив» і «лімітуючий екологічний фактор» (метод Бателле). Розробка розділу «Оцінка впливу на навколишнє середовище» в складі проектів розглядається як єдиний процес послідовної деталізації та уточнення кількісної та якісної оцінки впливу проектного рішення на якість навколишнього середовища. Для виявлення та прийняття необхідних і достатніх заходів щодо попередження можливих неприйнятних наслідків у процесі аналізу та оцінки впливу на навколишнє середовище розглянуті:цілі передбачуваного проекту; розумні альтернативи запланованій діяльності; відомості про стан навколишнього середовища на території передбачуваної реалізації проектної діяльності у відповідних просторових і часових рамках; характеристика проектних та інших пропозицій в контексті існуючої екологічної ситуації на конкретній території з урахуванням раніше прийнятих рішень про її соціально-економічному розвитку; можливі наслідки реалізації запланованій діяльності та її альтернатив; заходи щодо запобігання неприйнятних для суспільства наслідків здійснення прийнятих рішень; пропозиції щодо розробки програми моніторингу реалізації підготовлюваних рішень і плану після проектного екологічного аналізу.