Матеріали «Кишинівських єпархіальних відомостей» становлять цінне джерело для вивчення старообрядництва Південної Бессарабії. Зазначений регіон був включений до складу Російської імперії 1878 р., а з 1879 р. на сторінках журналу регулярно з'являються статті про старообрядців.
Кишинівська православна єпархія вела роботу щодо навернення іновірців (в т.ч. і старообрядців) до своєї церкви. Тому найбільш повна інформація про старообрядців міститься в місіонерських звітах, що друкувалися майже щорічно в журналі. Звіти в основному подані в структурованому вигляді, з них ми черпаємо статистичні дані щодо старообрядців; історичні відомості про виникнення і поширення старообрядництва, про культові споруди; про стан старообрядців у розумовому, моральному і матеріальному відносинах, їх керівників; книги та рукописи, що зустрічаються серед них; умови, що сприяють підтриманню та розвитку старообрядництва; ставлення до православних; результати діяльності місіонерів за звітний період тощо.
Місіонери друкували і окремі бесіди зі старообрядцями, аналізували їх друковані видання для захисту віри тощо. Незважаючи на активну протидію роботі місіонерів все ж їм вдалося приєднати до синодальної церкви навіть невеличку частку «старообрядницької еліти». Завдяки зусиллям Ф. Воловея 1895 р. в Ізмаїлі було відкрито єдиновірську парафію.
Таким чином, на підставі статей «Кишинівських єпархіальних відомостей» ми можемо почерпнути різноманітну інформацію з життя старообрядців Південної Бессарабії з 1878 року і до початку Першої світової війни.
Материалы «Кишиневских епархиальных ведомостей» представляют ценный источник для изучения старообрядчества Южной Бессарабии. Указанный регион был включен в состав Российской империи в 1878 г., а с 1879 г. на страницах журнала регулярно появляются статьи о старообрядцах.
Кишиневская православная епархия проводила работу по обращению иноверцев (в т.ч. и старообрядцев) церкви. Наиболее полная информация о них содержится в миссионерских отчетах как общих, так и непосредственно по южному региону Кишиневской епархии. Отчеты в основном поданы в структурированном виде, из них мы черпаем статистические данные по старообрядцам; исторические сведения о возникновении и распространении старообрядчества, о культових сооружениях; о состоянии старообрядцев в умственном, нравственном и материальном отношениях, их руководителях; книгах и рукописях, встречаемых среди них; условиях, благоприятствующих поддержанию и развитию старообрядчества; отношение к православным; результаты деятельности миссионеров за отчетный период и т.д.
Миссионеры печатали и отдельные беседы со старообрядцами, анализировали их печатные издания, направленные на защиту веры, и т.д. Несмотря на активное противодействие работе миссионеров все же им удалось присоединить к синодальной церкви даже небольшую часть «старообрядческой элиты». Благодаря усилиям Ф.Воловея в 1895 г. в Измаиле был открыт единоверческий приход.
Таким образом, из статей «Кишиневских епархиальных ведомостей» мы можем почерпнуть разнообразную информацию из жизни старообрядцев Южной Бессарабии с 1878 году и до начала Первой мировой войны.
The materials of Chisinau Diocesan Bulletin represent a valuable source for the study of the Old Believers in Southern Bessarabia. This region was included into the Russian Empire in 1878, and since 1879 the magazine regularly has published articles about the Old Believers.
Chisinau Orthodox diocese conducted work on conversion of infidels (including Old Believers) to its church. Thus, the most complete information about them is contained in the missionary statements, which were published in a journal almost on a monthly basis. The reports are generally filed in a structured way, and we derive statistics on the Old Believers from them; historical information about the origin and the distribution of the Old Believers, of the religious buildings, about the conditions of the Old Believers in mental, moral and material sense; books and manuscripts found among them; conditions that help to maintain and develop the Old Believers; attitude to the Orthodox; missionaries’ acting during the reporting period, etc.
Also missionaries published individual conversations with the Old Believers, analyzed their publications aimed at the defense of the faith, etc. In spite of the active opposition to the missionaries, they were able to join a small part of the "Old Believers elite” to the Synod of the Church. Thanks to the F.Volovey’s efforts in 1895 Edinoverie Parish was opened in Izmail.
Thus, from the articles of Chisinau Diocesan Bulletin, we can learn a variety of information about the Old Believers’ life in the Southern Bessarabia from 1878 until the outbreak of World War II.
