В даній статті йде мова про громадсько-політичну діяльність
третього президента незалежної України Віктора Андрійовича
Ющенко, направлену на всесвітнє визнання голоду 1932–1933 років геноцидом українського народу. Дається коротка історична довідка стосовно проблематики визнання голоду 1932–1933 років злочином радянської влади. Висвітлені основні моменти протистояння
В. Ющенка з прихильниками радянського режиму, які у свою чергу відмовлялись визнавати голод геноцидом народу. Відображено
внесок В. Ющенка у відстоювання національних інтересів українського народу, направлений на висвітлення білих плям вітчизняної
історії. Зазначено, що, крім питання голодомору, В. Ющенко причетний до створення «Інституту національної пам’яті» — органу
виконавчої влади, який в подальшому реабілітував воїнів УПА та
провів декомунізацію на всій території сучасної України. Практично в кожному населеному пункті нашої держави встановлений
меморіал пам’яті жертв голодомору. Доведено, що дякуючи своїй
ініціативності В. Ющенко на посту президента України зробив неможливе, а саме: оживив десять мільйонів українців.
В данной статье речь идет об общественно-политической деятельности третьего президента независимой Украины Виктора Андреевича Ющенко, направленной на всемирное признание голода
1932–1933 годов геноцидом украинского народа. Дается краткая
историческая справка относительно проблематики признания голода 1932–1933 годов преступлением советской власти. Освещены
основные моменты противостояния В. Ющенко и сторонников советского режима, которые в свою очередь отказывались признавать
голод геноцидом народа. Отражен вклад В. Ющенко в отстаивание
национальных интересов украинского народа, направленный на
осве щение белых пятен отечественной истории. Указано, что, кроме вопроса голодомора, Ющенко причастен к созданию «Института
национальной памяти» — органа исполнительной власти, который
в дальнейшем реабилитировал воинов УПА и провел декоммунизацию на всей территории современной Украины. Практически
в каждом населенном пункте нашего государства установлен мемориал памяти жертв голодомора. Доказано, что благодаря своей
инициативности Ющенко на посту президента Украины сделал невозможное, а именно: оживил десять миллионов украинцев.
This article discusses the socio-political activities of the third
president of independent Ukraine, Viktor Yushchenko, aimed at the
worldwide recognition of the 1932–1933 famine as genocide against
the Ukrainian people. A brief historical background is given regarding the problem of recognizing the 1932–1933 famine as a crime by
the Soviet authorities. The main points of V. Yushchenko’s confrontation with the supporters of the Soviet regime, who in turn refused to
recognize the famine as genocide of the people. The contribution of
V. Yushchenko to upholding the national interests of the Ukrainian
people is reflected in the coverage of white spots of national history.
It was noted that in addition to the issue of famine, V. Yushchenko
was involved in the creation of the Institute of National Memory of
the executive power, which further rehabilitated the UPA soldiers
and carried out decommunization throughout modern Ukraine. Almost every settlement in our country has a memorial to the victims
of the famine. It is proved that, thanks to his initiative, Viktor Yushchenko made the post of President of Ukraine, he made it impossible,
namely to revive ten million Ukrainians.
