The object of this research is the process landscape model of an institution of higher
education. In this study, the relationship of the upper levels of the continuous improvement cycles with the cycles of the lower levels was established.
It is proposed to determine the relationship of the levels of continuous improvement processes through the “Do” phase so that this phase of the top
level process is implemented by the full cycle of the subprocess. The initial positions and sequence of actions for building the landscape of the quality
management system were determined; for this, it was necessary to determine the context of the university's activities; determine the processes by
categories and their degree of detail; determine the sequence of processes of different categories and the relationship between them. For the
implementation of innovative solutions, reengineering of the process as a whole, the Plan-Do-Check-Act cycle has been proposed to be supplemented
with the “S-start” phase. This phase should initiate the creation of certain processes, which after the start should develop independently without the
intervention of top management. The analysis of the process landscape was carried out in accordance with the stated goals and their suitability in
accordance with the context of the organization's activities. The carried out work value is that educational institutions can use the scientific research
results presented in the article to build their own educational institution quality management system process landscape taking into account the
requirements of ISO 9001:2015, ISO 21001:2018, standards and guidelines ESG 2015; the article exposes ways to integrate ESG recommendations
into the ISO standards requirements structure.
Об'єктом цього дослідження є модель процесного ландшафту
закладу вищої освіти. В цьому дослідженні було встановлено взаємозв'язок верхніх рівнів циклів постійного поліпшення з циклами нижніх
рівнів. Запропоновано визначати взаємозв'язок рівнів процесів постійного поліпшення через фазу «Роби» таким чином, що ця фаза процесу
верхнього рівня реалізується повним циклом підпроцесу. Були визначені вихідні положення та послідовність дій для побудови ландшафту
системи управління якістю для чого необхідно було визначити контекст діяльності університету; визначити процеси за категоріями та
ступінь їх деталізації; визначити послідовність процесів різних категорій та взаємозв'язку між ними. У результаті побудовано процесний
ландшафт із застосуванням графічного методу. Для реалізації інноваційних рішень, реінжинірингу процесу загалом запропоновано цикл
PDCA доповнити фазою «S – старт». Ця фаза має ініціювати створення певних процесів, які після старту мають розвиватися самостійно без
втручання вищого керівництва. Проведено аналіз процесного ландшафту відповідно до поставлених цілей та їх придатності відповідно до
контексту діяльності організації. Цінність роботи полягає в тому, що заклади освіти можуть використовувати результати досліджень,
представлених у статті, для побудови власного процесного ландшафту системи управління якістю закладу освіти з урахуванням вимог
стандартів ISO 9001:2015, ISO 21001:2018 і стандартів та рекомендацій ESG 2015; у роботі показано способи інтеграції рекомендацій ESG
до структури вимог стандартів ISO.
