Аннотация:
На міждисциплінарному перехресті соціальної філософії, аксіології та біоетики
сформувалася дискусія щодо практики використання тварин (будь-яких живих організмів) у наукових
дослідах. Пошуки компромісу в цій дискусії призвели до розробки принципів та стандартів даної
практики, що базуються на відповідних морально-етичних нормах. Але ці принципи мають
реалізуватися лише після того, як буде доведена не лише доцільність, а й необхідність залучення
тварин у програму наукових досліджень. Така сама дилема постає й в навчальному процесі, який
передбачає використання живих організмів у навчальних та демонстраційних експериментах. Для
розв’язання цієї проблеми пропонується додати до вже існуючих принципів принцип дострокового
припинення навчально-демонстраційного експерименту. В перспективі ця дискусія
загострюватиметься із кожним фактом, що доводитиме наявність розуму (інтелекту, емоцій,
соціальної організації тощо) у тварин та інших живих істот, з якими доводиться співіснувати людям.
Ця тенденція може не лише суттєво змінити характер аргументації сторін-опонентів, а й сприятиме
пошуку принципово нових технологій біомедичних досліджень та формуванню нових ціннісних
засад соціального життя людей.
