The article discusses the results of the theoretical and experimental study for the determining features of a professional burnout correction program based on life-purpose orientations inwartime conditions in the country. It is shown that the process of formation of values is social in nature, it is closely related to the nature of the activity and mediated by communication. In the process of life, life-purpose orientations act as a regulator of behaviour and actions of the individual. Determining the discrepancy between life values and goals with the opportunity of their implementation in professional activities made it possible to identify the main causes of psycho-emotional exhaustion and the conditionality of the relationship between burnout and value-semantic (value-meaning) sphere of a person. An analysis of the burnout factors showed their regulatory influence on the implementation of professional activities and the features of the impact on the value-semantic sphere of the employee. The main directions of research into the relationship between life-purpose orientations and burnout under wartime conditions have been identified. It also has been established that emotional exhaustion acts as an intermediary between professional burnout and life-purpose orientations. It is shown that high rates of emotional exhaustion and the “core” of burnout significantly reduce the ability to control one's own life, can increase anxiety due to a sense of responsibility for one's relatives and the inability to correct the situation. The relationship between the indicators of life-purpose orientations on all scales with burnout indicators was revealed. The distribution of subjects by gender and age made it possible to see different trends in the formation of the meaning of life and burnout, which can become the basis for further research. The features of the design of a program for the prevention and correction of professional burnout and life-purpose orientations of employees in wartime conditions are determined based on the results of the study.
У статті розглядаються результати теоретичного та експериментального дослідження особливостей проектування програми корекції професійного вигоряння на основі сенсожиттєвих орієнтацій в умовах воєнного стану в країні. Показано, що процес формування цінностей є соціальним за своєю природою, тісно пов'язаний із характером діяльності та опосередкованийспілкуванням. У процесі життєдіяльності сенсожиттєві орієнтації виступають у ролі регулятора поведінки та дій особистості. Визначення невідповідності життєвих цінностей та цілей з можливістю їх реалізації у професійній діяльності,дозволило виявити основні причини психоемоційного виснаження та обумовленість,зв'язку між вигорянням та ціннісно-смисловою сферою людини. Аналіз факторів вигоряння показав їх регулюючий вплив на здійснення професійної діяльності та особливості впливу на ціннісно-смислову сферу працівника. Визначено основні напрями дослідження взаємозв'язку смисложиттєвих орієнтацій та вигоряння в умовах воєнного стану. Встановлено, що посередником між професійним вигорянням та смисложиттєвими орієнтаціями виступає емоційне виснаження. Показано, що високі показники емоційного виснаження та «ядра» вигоряння значно зменшують можливість контролю над власним життям, можуть посилювати тривогу через почуття відповідальності за близьких та неможливість виправити ситуацію. Виявлено зв'язок між показниками сенсожиттєвих орієнтацій за всіма шкалами з показниками вигоряння.Розподіл досліджуваних за статтю та віком дозволивпобачити різні тенденції у формуванні сенсу життя та вигоряння, що може стати основою для подальших досліджень. Визначено особливості проектування програми профілактики та корекції професійного вигоряння та сенсожиттєвих орієнтацій працівників в умовах воєнного часу за результатами дослідження
