In modern project management methodologies, insufficient attention is devoted to the process of promptly responding to minor
changes during task execution, which necessitate adjustments to the priorities of ongoing tasks. The existing approaches are not
sufficiently detailed for a fundamental reassessment of priorities while such changes significantly impact project execution. The
available materials and approaches do not provide ready-made solutions. This article proposes a task planning model during project
execution. The model comprises the following key elements: Executor, Task Set, Task Execution Progress, and Calculation of Task
Execution Quality Indicators. The Executor element contains information for identifying the developer and allocating their working
time. It is anticipated that under exceptional conditions, a portion of non-working time may be scheduled for task execution. The
Task Set element represents planned temporal characteristics and the priority of each task. The Task Execution Progress element
contains information about actual dates, hours, and durations of segments during which the task was executed. The calculations of
task execution quality indicators enable obtaining operational information about the progress of specific projects and assessing the
effectiveness of process management. Basic algorithms for managing task sequences have been developed. The “Addition of a New
Task” algorithm implements a task queue based on priority and start and end dates. The “Task Priority Change” algorithm envisages
the possible repositioning of a task, as well as cases of task transfer to another executor or rescheduling tasks during non-working
hours. Additionally, algorithms for notification of critical planning changes for dependent tasks (“Notification of Critical Planning
Change for Dependent Tasks”) and critical deprioritization of dependent tasks (“Notification of Critical Deprioritization for
Dependent Tasks”) have been developed. The proposed model and algorithms allow for accommodating micro-changes in the project
and responding to their occurrence. The validation of research results in a real project demonstrated the effectiveness of the proposed
model and algorithms while concurrently revealing a certain range of open questions requiring further consideration. Future research
directions include the classification of micro-change scenarios, analysis of possible scenarios for suspending the execution of current
tasks, and the development of scenarios and algorithms for selecting executors.
У сучасних методиках управління проектами недостатньо уваги приділяється процесу оперативного реагування на
мінорні зміни під час виконання завдань, які вимагають коригування пріоритетів поточних завдань. Існуючі підходи
недостатньо деталізовані для фундаментальної переоцінки пріоритетів в умовах суттєвого впливу таких змін на виконання
проекту. Наявні матеріали та підходи не надають готових рішень. У цій статті пропонується модель планування завдань під
час виконання проекту. Модель включає наступні ключові елементи: Виконавець, Набір Завдань, Прогрес Виконання
Завдань та Обчислення Індикаторів Якості Виконання Завдань. Елемент Виконавця містить інформацію для ідентифікації
розробника та розподілу його робочого часу. Передбачається, що в особливих умовах частину неробочого часу можна
запланувати для виконання завдань. Елемент Набору Завдань представляє заплановані часові характеристики та пріоритет
кожного завдання. Елемент Прогресу Виконання Завдань містить інформацію про фактичні дати, години та тривалість
сегментів, під час яких виконувалася завдання. Розрахунки індикаторів якості виконання завдань дозволяють отримати
оперативну інформацію про хід конкретних проектів та оцінювати ефективність управління процесами. Розроблено основні
алгоритми управління послідовностями завдань. Алгоритм «Додавання нового завдання» реалізує чергу завдань на основі
пріоритету та дат початку та закінчення. Алгоритм «Зміна пріоритету завдання» передбачає можливе перепозиціонування
завдання, а також випадки перенесення завдання на іншого виконавця чи перепланування завдань під час неробочих годин.
Крім того, розроблено алгоритми для сповіщення про критичні зміни планування для залежних завдань («Сповіщення про
критичні зміни планування для залежних завдань») та критичного зниження пріоритету для залежних завдань («Сповіщення
про критичне зниження пріоритету для залежних завдань»). Запропонована модель та алгоритми дозволяють враховувати
мікрозміни в проекті та реагувати на їх виникнення. Підтвердження результатів дослідження на реальному проекті
продемонструвало ефективність запропонованої моделі та алгоритмів, водночас виявивши певний ряд відкритих питань, які
потребують подальшого вивчення. Майбутні напрямки досліджень включають класифікацію сценаріїв мікрозмін, аналіз
можливих сценаріїв призупинення виконання поточних завдань та розробку сценаріїв та алгоритмів для вибору виконавців.