Запропоновано конфігурацію енергоефективної комбінованої системи теплозабезпечення будівлі навчального корпусу
Національного університету «Одеська політехніка» з альтернативними джерелами енергії. Отримано експериментальну базу даних
швидкості вітру, що прив’язано до дислокації комбінованої системи теплозабезпечення. Скореговані усередненні дані щодо
швидкості вітру метеосайту м. Одеса за опалювальний період. Розглянуто умови щодо використання енергетичного потенціалу
вітра для створення комбінованої системи. Отримано розрахункову модель щодо інтегральної повторюємості швидкості вітру за
імовірнісним розподілом Вейбула за опалювальний період. На підставі розробленої математичної моделі динаміки теплових
процесів елементів комбінованої системи та моделі енергетичного потенціалу вітру досліджено режими роботи системи
теплозабезпечення при зміні температури зовнішнього повітря. З застосуванням математичної моделі системи опалення наведено
оптимальний за енергоефективністю добовий графік роботи системи опалення у переривчастому режимі. Опрацьовано оптимальні
графіки електричного та теплового навантаження елементів комбінованої системи теплозабезпечення у переривчастому режимі
опалення. Розроблено добові графіки режимів зарядки-розрядки водяного теплового акумулятора та електричної акумуляторної
батареї, що забезпечують оптимальне навантаження елементів системи. Виконано оцінку ефективності використання
альтернативних джерел енергії у системі за коефіцієнтом заміщення при зміні температури зовнішнього повітря від 5 до –15 °С.
Досліджено енергетичні баланси комбінованої системи з метою обґрунтування раціональних параметрів її елементів та системи в
цілому. Підтверджено можливість створення високоефективної автономної системи опалення на базі сучасних енергетичних
технологій з використанням альтернативних джерел енергії та з урахуванням їх місцевого потенціалу.
The configuration of an
energy-efficient combined heat supply system of the educational building of the Odessа Polytechnic National University with alternative
energy sources is proposed. An experimental database of wind speed, which is tied to the dislocation of the combined heat supply system,
was obtained. The averaged data on the wind speed of the Odesa weather site during the heating period have been adjusted. The conditions
for using the energy potential of the wind to create a combined system are considered. A calculation model was obtained for the integral
repeatability of the wind speed according to the Weibull probability distribution for the heating period. On the basis of the developed
mathematical model of the dynamics of thermal processes of the elements of the combined system and the model of the energy potential of
the wind, the modes of operation of the heat supply system when the temperature of the outside air changes are investigated. With the
application of a mathematical model of the heating system, the optimal daily schedule of the intermittent operation of the heating system in
terms of energy efficiency is given. The optimal schedules of the electrical and thermal load of the elements of the combined heat supply
system in the intermittent heating mode have been worked out. Daily schedules of charge-discharge modes of the water heat accumulator and
the electric accumulator battery have been developed, which ensure optimal loading of the system elements. The evaluation of the
effectiveness of the substitution coefficient at a change in the outside air temperature from 5 to –15 °С was carried out. The energy balances
of the combined system were studied in order to substantiate the rational parameters of its elements and the system as a whole. The
possibility of creating a highly efficient autonomous heating system based on modern energy technologies using alternative energy sources
and taking into account their local potential has been confirmed.
