Актуальним питанням забезпечення безпеки та
ефективності експлуатації АЕС із реакторами ВВЕР є оптимізація стратегій організації експлуатаційного контролю металу
обладнання та трубопроводів систем, важливих для безпеки АЕС. Аналіз нормативно-експлуатаційної документації та відомих
наукових розробок показав, що питання оптимізації стратегій експлуатаційного контролю металу систем, важливих для безпеки,
вивчені недостатньо. Відомі стратегії організації та планування експлуатаційного контролю металу систем, важливих для безпеки,
не враховують багаторічний досвід експлуатації АЕС з ВВЕР (близько 1000 реактор-років), результати щорічного моніторингу
технічного стану та надійності обладнання та трубопроводів систем, важливих для безпеки (у тому числі і систем безперервного
контролю металу), а також вплив окремих систем на показники безпеки ядерних енергетичних установок та інші актуальні фактори
надійної та безпечної експлуатації. Розроблено ризик-орієнтований метод кваліфікації модернізацій та оптимізації стратегій
організації експлуатаційного контролю металу систем, важливих для безпеки АЕС, заснований на аналізі результатів контролю
стану цілісності металу обладнання та систем, а також імовірності руйнування (відмови) обладнання та/або трубопроводів систем,
важливих для безпеки. На основі розробленого ризик-орієнтованого методу кваліфікації оптимізації стратегії організації контролю
металу обґрунтовано можливість скорочення періодичності та обсягів контролю металу трубопроводу аварійної поживної води
парогенераторів АЕС з ВВЕР-1000. Подальші напрями розвитку практичного застосування представленого в цій роботі ризик-
орієнтованого методу розрахункової кваліфікації стратегій експлуатаційного контролю металу систем, важливих для безпеки АЕС,
можуть бути пов'язані з проведенням експериментальної кваліфікації методу, а також удосконаленням детерміністських методів
моделювання процесів деградації/руйнування металевих конструкцій у перехідних/аварійних режимах експлуатації ядерних
енергетичних установок.
The optimization of strategies for organizing operation
control of metal of equipment and pipelines of safety related systems of nuclear power plants is a pressing issue in ensuring the operation
safety and efficiency of nuclear power plants with VVERs. An analysis of regulatory and operational documentation, as well as well-known
scientific developments, showed that the optimizing strategies for operation control of metal of safety related systems have not been
sufficiently studied. Known strategies for organizing and planning operation control of metal of safety related systems do not take into
account many years of experience in operating nuclear power plants with VVER (about 1000 reactor-years), the results of annual monitoring
of the technical condition and reliability of equipment and pipelines of safety related systems (including continuous metal monitoring
systems), as well as the influence of individual systems on the safety indicators of nuclear power plants and other relevant factors of reliable
and safe operation. A risk-informed method has been developed for qualifying modernizations and optimizing strategies for organizing
operation control of metal of safety related systems of nuclear power plants. The method is based on an analysis of the results of monitoring
metal integrity of equipment and systems, as well as the probability of destruction (failure) of equipment and/or pipelines of safety related
systems. Based on the developed risk-informed method for qualifying optimization of the strategy for organizing metal monitoring, the
possibility to reduce the control frequency and scope for metal of the emergency feedwater pipeline of steam generators of nuclear power
plants with VVER-1000 is substantiated. Further directions for the development of the practical application of the risk-informed method
presented in this paper for the calculation qualification of strategies for operation control of metal of safety related systems of nuclear power
plants can be related to experimental qualification of the method, as well as the improvement of deterministic methods for modelling
processes of degradation/destruction of metal structures in transitional/emergency operating modes of nuclear power plants.
