In view of the reluctance with which cybernetics was treated in the Stalinist times in the USSR and other countries of the
communist camp, the research on digital machines became possible on a larger scale in Poland only from the mid-1950s. As a result
of the work carried out at that time in several scientific and research units, the first Polish computers based on electronic tube
technology were created. Their implementation to wider production was entrusted by the central authorities in the early 1960s to the
Wroclaw Electronic Works “Elwro”. The company also undertook to manufacture digital machines “Odra” of its own design. They
were widely used in science, administration, communication and industry – both in Poland and abroad, primarily in the member
states of the Council for Mutual Economic Assistance. Then a few more plants were launched, which cooperated as part of the
“Mera-Elwro” group. Since the late 1960s, an important impulse in the creation of local IT systems were internships of Polish IT
specialists in the USA and the UK, as well as software brought to the country together with the IBM and ICL machines. By the end of
the 1960s, about 30 models and prototypes of digital machines had been created in Poland, which gave it a leading position among
communist countries. The situation changed in the early 1970s when Poland lost its position among the Eastern Bloc countries by
introducing the production of machines from the Unified System Series (ЕС ЭВМ), imposed by the USSR. At that time, Polish
exports were mainly based on products from the machinery industry, while the sales of electronic products and software sharply
declined. The attempt to create a national IT system, undertaken in the 1970s, also ended in failure. This was due not only to
technical or financial problems but also to the government's fears of losing control over information about the state of the economy or
social processes. The crisis of the 1980s significantly limited orders for Polish computers, which, during the PC revolution, remained
at the stage of specialized digital machines for large enterprises and institutions. The production of Polish microcomputers did not
develop on a larger scale due to a shortage of components imported for hard currency, high taxes, and the lifting of restrictions on the
import of Western computers. As a result, although Poland carried out large-scale development and production of digital machines
until 1989, trained many specialists to work with them and implemented numerous applications, this effort did not bring the expected
results.
З огляду на те, що в сталінські часи в СРСР та інших країнах комуністичного блоку кібернетику сприймали з
насторогою, дослідження цифрових машин у Польщі стало можливим у ширших масштабах лише з середини 1950-х років.
Внаслідок роботи, проведеної тоді у кількох науково-дослідних установах, було створено перші польські комп’ютери на
основі електронних ламп. Їх впровадження у більш широке виробництво було доручено центральними органами влади на
початку 1960-х років Вроцлавському заводу електроніки “Elwro”. Компанія також взяла на себе зобов'язання виробляти
цифрові машини власної розробки під назвою “Odra”. Вони широко використовувалися у науці, адміністрації, зв'язку та
промисловості – як у Польщі, так і за кордоном, передусім у країнах-членах Ради економічної взаємодопомоги. Пізніше
було відкрито ще кілька заводів, які співпрацювали в рамках групи “Mera–Elwro”. З кінця 1960-х років важливим імпульсом
для створення місцевих ІТ-систем стали стажування польських ІТ-спеціалістів у США та Великій Британії, а також
програмне забезпечення, яке було привезене в країну разом із машинами IBM та ICL. До кінця 1960-х років у Польщі було
створено близько 30 моделей та прототипів цифрових машин, що дало країні провідну позицію серед комуністичних
держав. Ситуація змінилася на початку 1970-х років, коли Польща втратила своє становище серед країн Східного блоку,
впровадивши виробництво машин єдиної серії електронних обчислювальних машин (ЕС ЕОМ), нав’язаної СРСР. У той час
польський експорт був зосереджений переважно на продукції машинобудування, тоді як продажі електронної продукції та
програмного забезпечення різко скоротилися. Спроба створити Національну ІТ-систему, зроблена у 1970-х роках, також
зазнала невдачі. Це було обумовлено не лише технічними чи фінансовими проблемами, а й побоюваннями уряду щодо
втрати контролю над інформацією про стан економіки або соціальні процеси. Криза 1980-х років значно обмежила
замовлення на польські комп'ютери, які залишилися на етапі вузькоспеціалізованих цифрових машин для великих
підприємств і установ в епоху революції ПК. Масове виробництво польських мікрокомп'ютерів не розвивалося через
дефіцит частин, імпортованих за іноземну валюту, високі податки та в результаті зняття обмежень на імпорт західних
комп'ютерів. Зрештою, хоча до 1989 року в Польщі розробка та виробництво цифрових машин здійснювалися у значних
масштабах, велика кількість фахівців була підготовлена для їх обслуговування, а також впроваджено численні зразки ІТтехніки, Польща так і не стала важливим гравцем у цій галузі. Це було обумовлено системною нездатністю комуністичної
держави ефективно використовувати інновації в економіці.
