Новітні досягнення і задуми біотехнологій, пов'язаних із створенням гібридів людини, є щось споріднене до тих міфів і
архетипів «кіберлюдини», які супроводжують людство протягом усієї його історії. Тому, сучасні наукові експерименти у цій
галузі можна сприймати як свого роду продовження, як практичну реалізацію уявних експериментів і фантазій про
«кіберлюдину». Поряд з цим, багато в чому визначається сприйняття біотехнологічних досягнень суспільством, якому вони
видаються через призму міфів, творів літератури та кіно, тобто, таких конкретних образів, як Мінотавр, Франкенштейн,
Іхтіандр та інші міксморфні персонажі. В роботі застосовується компаративний метод, який має на увазі порівняльноісторичний аналіз для представлення розвитку експериментів щодо створення кіберлюдини, а також для огляду розвитку
мотиву «кіберістоти» у культурі. Також в роботі зроблено аналіз філософської літератури, присвяченої, з одного боку,
проблематиці людських кіберістот, а з іншого – осмисленню меж втручання в геном і природу людини. Широкий спектр
біотехнологій дозволяє змінювати природу людини, у тому числі експерименти, проведені задовго до того, як була відкрита
структура ДНК. Цей аналіз доповнюється виявленням та вивченням культурно-антропологічних коренів аналізованого
напряму біотехнологій. Багато в чому саме шляхом звернення до цього коріння вибудовується етична оцінка експериментів
щодо створення нових гібридних істот. Сьогодні комп'ютерна культура змінює характер людини в умовах цифрової
цивілізації. Варто зазначити, що і віртуальна комунікація розгортається без прямого контакту між особами. Їх замінюють
віртуальні двійники, при цьому редукуються тілесні та емоційні складові звичайних людських контактів. Ця втрата
безпосередньості контакту відшкодовується більшою легкістю, зручністю та контрольованістю комунікації, а також тим, що
поле комунікації значно розширюється.
The latest achievements and plans of biotechnology related to the creation of human hybrids are something akin to those myths
and archetypes of the “cyberman” that have accompanied humanity throughout its history. Therefore, modern scientific experiments
in this area can be perceived as a kind of continuation as a practical implementation of imaginary experiments and fantasies about the
“cyberman”. Along with this, the perception of biotechnological achievements by society is largely determined, to which they are
published through the prism of myths, works of literature and cinema, that is, such specific images as the Minotaur, Frankenstein,
Ichthyander and other mixmorphic characters. The work uses a comparative method, which implies a comparative historical analysis
to present the development of experiments to create a cyberman, as well as to review the development of the “cybercreature” motif in
culture. The work also analyzes philosophical literature devoted, on the one hand, to the problem of human cyberbeings, and on the
other, to understanding the boundaries of intervention in the genome and human nature. A wide range of biotechnologies make it
possible to change human nature, including experiments conducted long before the structure of DNA was discovered. This analysis is
complemented by the discovery and study of the cultural and anthropological roots of the analyzed direction of biotechnology. In
many ways, it is by referring to these roots that a moral assessment of experiments to create new hybrid creatures is built. Today,
computer culture changes the nature of man in the conditions of digital civilization. It should be noted that virtual communication
also unfolds without direct contact between individuals. They are replaced by virtual doubles, while the physical and emotional
components of ordinary human contacts are reduced. This loss of immediacy of contact is compensated for by greater ease,
convenience and controllability of communication, as well as the fact that the field of communication is significantly expanded.
