Аннотация:
У статті порівнюється традиційне використання диференційного принципу для лексикографічного
опису діалектних утворень з повним науковим описом говірки. Презентується дослідження лінгварію
окремого населеного пункту з використанням Тезаурусу, який допоможе відобразити усі репрезентації
мовного вираження в межах досліджуваного об’єкта та моделювати термінологічну систему
предметного кластеру, та ряду аспектних словників як нову лексикографічну технологію, яка допомагає
забезпечити повний словник говірки, глибину розкриття семантичних взаємозв’язків його елементів.
Така сукупність описів як повний словник ідіому становить моноговірковий лексикографічний
комплекс. Авторка визначає текстовий корпус як його джерельну базу, спрямовану на концептуальне
поняття полісистемності – основної властивості тексту і слова. Моноговірковий тезаурус входить
до програми-мінімум ідіомної лексикографії і може бути використаний для укладання різних типів
словників, таких як фразеологічний, ідеографічний, тематичний, соціально-маркований тощо. У них
фіксуються та описуються всі мовні одиниці в їх системних зв’язках та відношеннях до лексикону
говірки як мовної системи та як фрагмента діалектної системи мови, що виявляє металінгвістичні
аспекти ідіому. Описано принципи лексикографії та методів укладання аспектних словників,
спрямованих на забезпечення якості та повноти мовної інформації. З означенням лексикографічних
технологій, що формують систему знань про мову і є важливим інструментом у вивченні мовних
даних та розробці аспектних словників, які включають макро- і мікроструктуру, типологізацію
та лексикографічну параметризацію, доводиться спроможність моноідіомної лінгвографічної
системи виявляти різні металінгвістичні аспекти говірки як мовної системи, адже аспектні словники
є відображенням сучасних лексикографічних технологій опису лінгварію. У час величезного потенціалу
і нових технологічних можливостей студій лінгварію саме моноговірковий лексикографічний комплекс
означуваних словників може стати найповнішим джерелом і незамінним інструментом наукових
досліджень – від повноти фіксації лексикону до монографічного опису говірки як мовної системи,
адже має очевидні переваги перед традиційним диференційним лексикографічним підходом.
