The paper analyzes the dynamics of general occupational traumatism during 22 years of independent existence of our country. It was found that, despite the positive trend in reduction of occupational traumatism, the fatal injuries in Ukraine remain about 2 times higher as compared to the US and the European Union. According to statistics, it was found that changes in the number of cases of occupational diseases have been negative in Ukraine in recent years. Statistical data on distribution of accidents have been analyses in terms of cause and age, and their graphical relationships have been presented. The analysis found organizational causes to take the lead among causes of accidents. Meanwhile, their share accounts for more than two-thirds of the total, the rest being held, on a relatively equal footing, by physiological and technical reasons. In terms of age, the most occupational injuries during recent years have been recorded among workers aged 40 to 50. Historical aspects of concepts «human factor» and «personal factor»have been indicated, as well as their common and negative traits have been aspected. The definitions of «human factor» term, which are most common and well-known in the field of safety and security, have been presented, and, based on them, own interpretation of the term has been proposed. Occupational risks and «human factor»have been identified in the context of their occurrence regularity, in terms of actual results of accidents investigation in ergodic systems, characterized by industry, age, territorial, causal and other features. A direct connection between men's action or inaction and occupational risks emergence has been found. «Human factor» clarified components have been proposed and described: biological, information and social. Importance of each of these components for formation and manifestation of «human factor» features has been aspected. A diagram connecting human exposure by mass media to risks of accidents has been presented. Promising areas to minimize «human factor»in forming positive information space, special education programs, government support for initiatives to promote health and safety, general production standards and industrial security, as well as improvement of relevant national legislative framework on health and safety have been proposed.
У статті проведено аналіз динаміки загального виробничого травматизму за 22 роки незалежного існування нашої держави. Визначено, що незважаючи на позитивну динаміку зменшення випадків виробничого травматизму, рівень смертельного травматизму в Україні залишається вищим, у порівнянні з США та країнами Європейського Союзу, приблизно в 2 рази. У відповідності до статистичних даних, встановлено, що динаміка змін кількості випадків професійних захворювань в Україні за останні роки є негативною.
Проаналізовано статистичні дані щодо розподілу нещасних випадків на виробництві за причинними та віковими ознаками та наведені їх графічні залежності. На основі аналізу встановлено, що серед причин виникнення нещасних випадків перше місце займають організаційні, причому їх питома вага складає більш ніж двох третин від загального обсягу, решту, на відносно паритетних засадах, займають психофізіологічні та технічні причини. За віковою ознакою, найбільша кількість випадків виробничого травматизму за останні роки, зафіксована серед працівників віком від 40 до 50 років.
Зазначенні історичні аспекти розвитку понять «людський фактор» і «особистий фактор», а також проаспектовано їх спільні та від’ємні риси. Наведено найбільш поширені та відомі у галузі охорони праці та промислової безпеки визначення терміну «людський фактор» та на їх основі запропонована власна інтерпретація трактовки даного терміну.
Проведена ідентифікація професійних ризиків та «людського фактору» в контексті закономірності їх виникнення, на прикладі реальних результатів розслідування нещасних випадків в ергатичних системах, що відрізняються галузевими, віковими, територіальними, причинними та іншими ознаками. Встановлено прямий зв'язок між діями або навпаки бездіяльністю людини та виникненням професійних ризиків.
Запропоновані та охарактеризовані уточнені складові «людського фактору»: біологічна, інформаційна та соціальна. Проаспектовано значущість кожної із зазначених складових у формуванні та особливостях прояву «людського фактору». Наведено схему зв’язку між медіа впливом на людину та ризиком виникнення нещасних випадків.
Запропоновано перспективні напрямки мінімізації «людського фактору» у галузі формування позитивного інформаційного простору, спеціальних освітніх програм, державної підтримки ініціатив з популяризації охорони праці, загальної культури виробництва та промислової безпеки, а також удосконалення відповідної вітчизняної законодавчої бази з охорони праці.
