. Пародія як літературний жанр — явище ба-
гатолике й складне, яке дозволяє поетам і письменникам вирішувати багато творчих завдань. Втім, за поняттям «паро-
дія» немає міцно закріпленого, чіткого й всеосяжного визначення. Єдине, що поєднує численні дефініції, — закріплен-
ня за пародією функції висміювання. Але чи можна висміювання вважати ключовою метою всіх пародій? Дане дослі-
дження показує, що ні. Літературну пародію можна розглядати ще й як форму художньої критики, творчої дискусії. А в
окремих випадках — і як форму альтернативної актуалізації текстів, на які створюються пародії, з обіграванням їх обра-
зів в інших семантичних ключах. Тому поняття «літературна пародія» потребує більш точного і широкого визначення,
яке дозволило б правильно оцінити її місце в літературі й осмислити її роль у культурі в цілому.
The parody as a literary genre represents a multifaceted
and complex phenomenon, allowing poets and writers to solve numerous creative tasks. However, the notion of
“parody” does not correlate to a fixed, clear and comprehensive definition. The only thing uniting numerous definitions relates
to assigning the functions of derision to the parody. But can the derision be regarded as a key objective of all parodies?
This study shows that not at all. The literary parody can be considered more as a form of art criticism and creative discussion,
and in some cases as well as a form of alternative update of parodied texts with playing upon their images meaning in other
semantic keys. Therefore, the concept of “literary parody” needs in a more precise and broad definition, allowing a proper
assessment of its place in the literature and comprehensive understanding of its role in the culture as a whole.
