The web-interface availability model for people with disabilities

Abstract

Today there is a situation in which customers reveal a great interest in ensuring the availability of the contents of the Website, as this allows expanding the target audience. The extension of the audience is supposed to be due to the possibility of interaction between groups of users with disabilities with a Web interface. At the same time, the quality of this interaction depends on the level of accessibility of the Website interface. The transition to Websites that have an average or even high level of accessibility is carried out through the implementation of solutions, most of which are clearly standardized. However, choosing a solution to move to a new level of accessibility of the Website’s interface, developers are faced with the following problem: a lack of understanding of various types of violations related to the health of users leads to the fact that, as a result of development, a product is released onto the market that is still not available for certain user groups. This mainly concerns people who have cognitive impairment. To solve this problem, it was proposed to build a Web-based accessibility model that takes into account the main types of user health problems, and also follows the recommendations of the WCAG 2.0 standard. At the first stage, an accessibility model was formulated, called the classic. The components of the classic accessibility model were determined by analyzing existing Websites. To increase the level of accessibility, an expanded accessibility model was developed. The implementation of this model allows us to ensure, in addition to improving the quality of interaction between users with disabilities with the Web interface, also improving the user’s perception of the information posted on the Website. The testing of the Website, implemented on the basis of the expanded accessibility model, was carried out at Odessa National Polytechnic University. For the experiment, a group of thirty students was formed. More than twenty-five percent of students were people with disabilities. As a result of the experiment, it was proved that the implementation of the expanded accessibility model allows to increase the quantitative indicators of the following parameters of the Website interface: the quality of user interaction with the web interface and the quality of user perception of the information presented on the Website. Based on the results obtained, a conclusion was made about increasing the level of accessibility of the Web interface by twenty percent

На сьогоднішній день ми маємо ситуацію, при якій замовник проявляє велику зацікавленість в забезпеченні доступності наповнення Web-сайту. Причиною цього є те, що забезпечення доступності дозволяє розширити цільову аудиторію. Розширення аудиторії передбачається за рахунок забезпечення можливості взаємодії груп користувачів із обмеженими можливостями з Web-інтерфейсом. При цьому, якість зазначеної взаємодії напряму залежить від рівня доступності інтерфейсу Web-сайту. Перехід до Web-сайтів, що мають середній або навіть високий рівень доступності виконується шляхом реалізації рішень, більшість із яких чітко стандартизована. Однак, при обранні рішення для переведення інтерфейсу Web-сайту на новий рівень доступності, розробники мають вирішити наступну проблему: відсутність розуміння різноманітних видів порушень здоров’я користувачів призводить до того, що в результаті розробки на ринок виходить продукт, який все ще є недоступним для певних груп користувачів. В основному це стосується людей, які мають когнітивні проблеми. Для вирішення даної проблеми було запропоновано виконати побудову моделі доступності Webінтерфейсу, яка враховує основні типи порушень здоров’я користувачів, а також відповідає основним рекомендація стандарту WCAG 2.0. На першому етапі була сформульована модель доступності, яка була названа класичною. Визначення компонент класичної моделі доступності виконувалось шляхом аналізу існуючих Web-сайтів. Для покращення рівня доступності була виконана розробка розширеної моделі доступності. Реалізація даної моделі дозволяє забезпечити не лише покращення якості взаємодії користувача із обмеженими можливостями з Web-інтерфейсом, а і покращення сприйняття користувачем інформації, яка розміщена на Web-сайті. Апробація Web-сайту, реалізованого на основі розширеної моделі доступності, була виконана в Одеському національному політехнічному університеті. Для виконання експерименту була сформована група із тридцяти студентів. Люди із обмеженими можливостями складали більш ніж двадцять п’ять відсотків від загальної кількості студентів. В результаті виконання експерименту було доведено, що реалізація розширеної моделі доступності дозволяє покращити кількісні показники наступних параметрів інтерфейсу Web-сайту: якість взаємодії користувачів з Web-інтерфейсом і якість сприйняття користувачами інформації, яка подається на Web-сайті. На основі отриманих результатів було сформульовано висновок про покращення рівня доступності Web-інтерфейсу на двадцять відсотків.

На сегодняшний день сложилась ситуация, при которой заказчики выявляют большую заинтересованность в обеспечении доступности содержимого Web-сайта, так как это позволяет расширить целевую аудиторию. Расширение аудитории предполагается за счет обеспечения возможности взаимодействия групп пользователей с ограниченными возможностями с Web-интерфейсом. При этом, качество указанного взаимодействия зависит от уровня доступности интерфейса Web-сайта. Переход к Web-сайтам, которые имеют средний или даже высокий уровень доступности осуществляется путем реализации решений, большинство из которых четко стандартизированы. Однако, при выборе решения для перехода на новый уровень доступности интерфейса Web-сайта, разработчики сталкиваются со следующей проблемой: отсутствие понимания различных типов нарушений, связанных со здоровьем пользователей, приводит к тому, что в результате разработки на рынок выходит продукт, который по-прежнему не доступен для определенных групп пользователей. В основном это касается людей, которые имеют когнитивные нарушения. Для решения данной проблемы было предложено выполнить построение модели доступности Web-интерфейса, которая учитывает основные типы нарушений здоровья пользователей, а также соблюдает рекомендации стандарта WCAG 2.0. На первом этапе была сформулирована модель доступности, названная классической. Определение компонент классической модели доступности выполнялось посредством выполнения анализа существующих Web-сайтов. Для повышения уровня доступности была выполнена разработка расширенной модели доступности. Реализация данной модели позволяет обеспечить, помимо улучшения качества взаимодействия пользователей с ограниченными возможностями с Web-интерфейсом, также и улучшение восприятия пользователем информации, размещенной на Web-сайте. Апробация Web-сайта, реализованного на основе расширенной модели доступности, была выполнена в Одесском национальном политехническом университете. Для проведения эксперимента была сформирована группа, состоящая из тридцати студентов. Более двадцати пяти процентов от количества студентов составляли люди с ограниченными возможностями. В результате выполнения эксперимента было доказано, что реализация расширенной модели доступности позволяет повысить количественные показатели следующих параметров интерфейса Web-сайта: качества взаимодействия пользователя с Web-интерфейсом и качества восприятия пользователями информации, подаваемой на Web-сайте. Исходя, из полученных результатов был сформулирован вывод о повышении уровня доступности Web-интерфейса на двадцать процентов.