Urbanization combined with industrialization as well as economic structural changes causes negative processes in the whole system “City – Environment”. And, thus, it becomes an important factor in shaping the state of the ecological danger of the territory. The purpose of the work was to determine the in terdependence between demographic changes
and characteristics that reflect the nature of urbanization processes in Ukraine, and the dynamics of indicators of natural and man-made danger. The article shows that the consequences of urbanization for changing the levels of safety of urban areas have not been studied in practice. The study of the dynamics of emergencies of different genesis for the period 1989 – 2017 years, relevant in terms of studying the main factors of natural and man-made danger, and also have practical implications for the development of risk management tools in urban areas. They are also of practical importance for the
development of risk management tools in urban areas. Methods of statistical, comparative and graphical-analytical analysis are used for research. It is shown that the rapid reduction of the population of Ukraine, along with the number of urban residents, is a leading factor in reducing natural and man-made emergencies. The polynomial functional dependence between normalized indicators of natural and man-made danger and population density
with high correlation coefficient (R2= 0.94) is established. It was assessed the risks to life and health of the population and studied their changes over the years. The absence of connection of the risks of losing life and health and individual risks
of death indicates an ambiguous impact of demographic and urbanization processes on they. It is shown that the individual risk is less dependent on the normalized indicator of population density than the risk of suffering from emergency situations (ES). Trends of both risks are the opposite. The tendency of changes in the field of very small and very large normalized values of population density are inversely proportional. The main reasons for underestimating the risks of emergencies in the urban environment include the way of taking in account of the emergency in Ukraine, the imperfection of regional and urban databases, the underestimation of small and medium-sized disasters and localized phenomena. The methodology of taking into account demographic peculiarities and the rate
s of urbanization as the determinants of the formation of the state of ecological safety is developed. Proposed practical recommendations for emergency management in the city and minimization of emergencies from
the point of view of the specifics of urbanization in Ukraine.
Урбанізація в поєднанні з індустріалізацією та економічними структурними змінами викликає негативні процеси у всій системи « місто– навколишнє природне
середовище » і, таким чином, стає важливим фактором формування стану екологічної небезпеки території. Мета роботи полягала у визначенні взаємозалежності між демографічними змінами і особливостями, що відображують
характер урбанізаційних процесів в Україні, та динамікою показників природної
та техногенної небезпеки. Показано, що наслідки урбанізації для зміни рівнів безпеки міських територій практично не вивчались. Дослідження динаміки
надзвичайних ситуацій різного генезису за період 1989 – 2017 роки, актуальні
в плані вивчення основних чинників природної і техногенної небезпеки, а також
мають практичне значення для розроблення інструментів управління ризиками
на урбанізованих територіях. Для дослідження використані методи статистичного,
порівняльного та графічно-аналітичного аналізу. Показано, що стрімке скорочення
чисельності загального населення України, поряд із чисельністю міських мешканців, є провідним чинником зменшення надзвичайних ситуацій природного
та техногенного походження. Встановлена поліномна функціональна залежність
між нормалізованими показниками природно-техногенної небезпеки і щільністю
населення з високим коефіцієнтом кореляції (R2=0,94). Оцінені ризики життю
та здоров`ю населення та досліджені їх зміни за означеними роками.
Відсутність сполучення між ризиками втратити життя та здоров`я та
індивідуальними ризиками загибелі свідчить про неоднозначний вплив на них
демографічних та урбанізаційних процесів. Показане, що індивідуальний ризик
проявляє меншу залежність від нормалізованого показника щільності населення,
ніж ризик потерпіти від надзвичайних ситуацій (НС). Тренди обох ризиків мають
протилежній характер, а тенденції змін в області дуже малих та дуже великих
нормалізованих значень щільності населення зворотно пропорційні. До основних
причин недооцінки ризиків надзвичайних ситуацій урбанізованого середовища
віднесені спосіб врахування НС в Україні, недосконалість регіональних та
міських баз даних, недооцінювання малих і середніх катастроф та
локалізованих явищ. Розроблена методологія врахування демографічних
особливостей та темпів урбанізації як визначальних факторів формування
стану екологічної безпеки. Запропоновані практичні рекомендації щодо
управліннями надзвичайними ситуаціями в місті та мінімізації ризиків від
надзвичайних ситуацій із врахуванням особливостей урбанізації в Україні.
