Практики освоєння міського простору: винайдення традиції?

Abstract

Мета роботи полягає у тому, аби, спираючись на теорію Еріка Гобсбаума щодо “винайдення традицій”, які особливо актуалізуються у періоди радикальних перетворень, розглянути це на локальному прикладі. Таким прикладом є соціокультурний простір Одеси останньої третини ХХ– початку ХХІ століття. Методом, який надає певні можливості для пошуку відповідей на поставлені питання, є антропологія міста. У зв’язку з цим здалося доречним згадати класичні здобутки цього напряму у дослідженні міста. Завданнями статті є аналіз того “матеріалу”, з якого конструюються нові традиції, зокрема участь у конструюванні традицій запозичень з “сховищ офіційного ритуалу”.

Цель работы заключается в том, чтобы, опираясь на теорию «изобретенных традиций», которые становятся особенно актуальными в периоды радикальных преобразований Э. Хобсбаума, рассмотреть это на локальном примере. Таким примером является социокультурное пространство Одессы последней трети ХХ–начала XXI века. Методом, который предоставляет определенные возможности для поиска ответов на поставленные вопросы, является антропология города. В связи с этим показалось уместным вспомнить классические произведения этого направления в исследовании города. Задачами статьи является анализ того «материала», из которого конструируются новые традиции, в том числе участие в конструировании традиций заимствований из «хранилищ официального ритуала».

The purpose of the article is based on Eric Hobbesbaum’s theory «Invention of tradition», consider this on a local example. The highest concentration of «invented» traditions, according to Hobbesbaum, is usually there where society is rapidly destroying, losing its previous social forms. To construct new traditions materials are used old materials, which have been accumulated in every society Among these old materials, Hobbesbaum mentions in particular the «repositories of official ritual». Deserves special mention that classical anthropological and sociological studies of the city paid attention to similar phenomena. Thus, according to L. Wirth, the influence that the city has on the way of life could not completely destroy the ways of human association that existed before. M. Glakmen noted the mutual influence of urban and tribal lifestyles, which resulted in an extremely dense network of heterogeneous contacts, characterize for African cities. Our example in this work is the socio-cultural space of Odessa in the las. third of XX–beginning of XXI century. The era of Soviet modernization was directly linked to the urbanization processes that significantly changed the social structure of society. The post-Soviet period is also related to«Radical transformations» that have had a significant impact on daily practices.The objectives of the article are to analyze the «material»from which new traditions are constructed, in particular, to participate in the construction traditionsof borrow from «repositories of official ritual».