Економіка щастя – нова парадигма економічної теорії

Abstract

Починаючи з кінця 20-го століття активно розвивається новий актуальний і перспективний напрям в економічній науці, який виник на стику психології і економіки, – економіка щастя, яку здебільшого пов’язують із поняттям багатства. Традиційне розуміння суспільного багатства, яке надали ще засновники класичної школи, характеризується як втілення в матеріальних благах накопиченої минулої праці попередніх і теперішніх поколінь. Сучасна західна економічна думка все частіше критикує тезу про матеріальний зміст багатства. Так, американський економіст П. Хейне говорить, що «слово материальный на самом деле не имеет смысла в сочетании с такими словами, как богатство или же благосостояние». За думкою П.Хейне, багатство – це все, що цінують люди. Дослідження показують, що сучасній людині, яка живе в суспільстві споживання, все важче відчувати себе щасливою, оскільки її щастя багато в чому залежить від рівня матеріального достатку. З іншого боку, той, хто витрачає всі свої сили і вільний час на досягнення матеріальних благ, теж може не відчувати щастя. Суспільство споживання неминуче створює коло незадоволених, яких не влаштовує вічно зростаючий «стандарт життя». Все частіше спостерігається явище, що отримало назву дауншіфтінг (down shifting) – такі люди більше цінують вільний час, ніж гроші. Про це цікаву думку висловив ще Адам Сміт у своїй праці «Теорія моральних почуттів». Він стверджував, що щастя залежить від спокою, яке зникає через бажання поліпшити матеріальне становище.