Юло Соостер і Микита Хрущов, або авангард як маргіналізм

Abstract

Художня творчість розглядається через призму взаємин із політичною владою як інструмент їх субдемотивації в умовах об’єктивної неможливості провадження діалогу між художником (у широкому сенсі) і державою.

Художественное творчество рассматривается через призму взаимоотношений с политической властью как инструмент субдемотивации в условиях объективной невозможности ведения диа‐ лога между художником (в широком смысле слова) и государством.

The article concerns some aspects of creative work in its relations to institutes of political power and as an instrument of demotivation when there exists objective unfeasibility of constructing dialogue between the artist (generally speaking) and the state.