Формирование билингвальной компетенции инофонов: аналитико- эвристический подход

Abstract

Цель статьи — представить алгоритмическую концепт-модель формирования билингвальной компетенции инофонов как компоненты коммуникативно-речевой компетентности. Объект анализа — билингвальный фор мат обучения иностранцев (русскому как языку обучения и украинскому как государственному языку) в учреждениях высшего образования южного региона Украины. Предметом рассмотрения является ассоциативно-алгоритмическая методика, три эвристических алгоритма: 1) усвоения семантики лексем на основе фрагментирования смысловой структуры мотивирующих слов, сопоставления семантики производящих и производных основ, 2) формирования лингвистической ситуативно-контекстуальной способности и 3) формирования коммуникативно-прогностической способности. Результаты исследования подтверждают, что применение ассоциативно-эвристических алгоритмов в лингводидактике активизирует прогностические потенции интеллекта, позволяет сочетать интуитивно-чувственное и рациональное, охватывая все уровни языка: грамматический, текстово-дискурсивный и стилистический. Выводы: лингвоэвристический компонент компетентностной парадигмы обучения играет ключевую роль в овладении практическими и научными знаниями о будущей специальности иностранных студентов в билингвальном формате, поскольку обучение, осуществляющееся с применением данного инструментария, активизирует способность опережающего восприятия, даёт возможность на когнитивном уровне переводить лингвистические знания и умения в разряд компетентностей. Перспективность описанной концепт-модели состоит в том, что процесс постижения соответствий и отличий параллельно изучаемых двух родственных славянских языков даёт материал для исследования типологии ошибок билингвов и разработки алгоритма их преодоления.

Мета статті — описати алгоритмічну концепт-модель формування білінгвальної компетенції інофонів як компоненти комунікативно-мовленнєвої компетентності. Об’єкт аналізу — білінгвальний формат навчання іноземців (російській як мові навчання і українській як державній) у закладах вищої освіти південного регіону України. Предметом розгляду є асоціативно-алгоритмічна методика, три евристичних алгоритми: 1) засвоєння семантики лексем шляхом фрагментування смислової структури мотивуючих слів, зіставлення семантики твірних і похідних основ, 2) формування лінгвістичної ситуативно-контекстуальної здібності та 3) формування комунікативно-прогностичної здібності. Результати дослідження підтверджують, що застосування асоціативно-евристичних алгоритмів у лінгводидактиці активує прогностичні потенції інтелекту, дає змогу поєднувати інтуїтивне й раціональне, охоплюючи всі рівні мови. Висновки: лінгвоевристичний компонент компетентнісної парадигми навчання відіграє ключову роль у процесі оволодіння практичними і науковими знаннями з майбутньої спеціальності іноземних студентів у білінгвальному форматі, оскільки навчання, що здійснюється із застосуванням цього інструментарію, активує здатність випереджального сприйняття, дає можливість на когнітивному рівні переводити лінгвістичні знання і вміння до розряду компетентностей. Перспективність зазначеної моделі вбачається в тому, що процес розуміння подібності та відмінностей двох споріднених слов’янських мов, що вивчаються паралельно, дає матеріал для дослідження типології помилок білінгвів і розробки алгоритму їх подолання.

This article purpose is to present an algorithmic concept model for non-native speakers’ bilingual competence formation as their communicative and speech competence component. The analysis object embraces the bilingual format of teaching foreigners (Russian as the instruction language and Ukrainian as the state language) in the southern region’s of Ukraine higher education institutions. The study subject refers to the associative-algorithmic technique, including three heuristic algorithms: 1) learning the lexemes’ semantics based on motivating words’ semantic structure fragmentation, comparing the semantics of generating and derived bases, 2) forming a linguistic situational-contextual ability, and 3) forming a communicative-predictive ability. This study results confirm that the use of associative-heuristic algorithms in linguodidactics enables the intelligence prognostic potential, allowing to combine the intuitive and rational components thus covering all language levels: grammatical, textual-discursive and the stylistic one. Conclusions: the competency-based learning paradigm linguistic-heuristic component plays a key role in the process when foreign students acquiring their future specialty practical and scientific knowledge in a bilingual format, since training carried out using this toolkit does activate the ability of anticipating perception, thus allowing the linguistic knowledge and skills translation into competencies on the cognitive level. The described conceptual model is evidently perspective as the process of understanding the two related Slavic languages’ correspondences and differences studying those languages in parallel provides material for researching the typology of bilingual errors and prospects to develop an algorithm for such errors overcoming.