Об’єктивізація замірів конкурентоспроможності фірми

Abstract

Теоретичне осмислення критеріїв оцінки конкурентоспроможності фірми доволі добре представлене в економічній літературі, все ще залишається недостатньо дослідженими питання саме кількісної оцінки цього параметру бізнесової діяльності. Методологічною основою для побудови методики кількісної оцінки впливу інноваційної активності фірми на її конкурентоспроможність може стати введена М.Портером розширена концепція суперництва, доповнена аналізом структури галузі (промислової групи). Концепція М. Портера виходить з того, що здатність фірми реалізувати свою конкурентну перевагу на базовому ринку залежить не тільки від прямої конкуренції, з якою вона стикається, але також від ролі, яку грають такі конкурентні сили, як потенційні конкуренти на цьому ринку, товари-замінники, клієнти і постачальники. Усі ці сили відбиваються на характері функціонування всього ринку певного продукту. Треба зауважити, що означені сили діють на всі фірми-конкуренти, але кожна фірма приймає свою більш-менш адекватну стратегію і отримує відповідний результат. Наскільки обрана стратегія була вдала можна дізнатися лише порівнюючи результати бізнесової діяльності фірми з результатами фірм-конкурентів.