An alternative approach to control the shaping of parts with spatially complex surfaces

Abstract

У сучасному машинобудуванні зростає кількість деталей з просторово-складними поверхнями, форму яких визначають аналітично за певними критеріями. Найбільшого поширення вони набули в енергетичному, авіаційному, інструментальному виробництвах (лопаті турбін, моноколеса). При існуючій практиці обробки таких деталей на верстатах з ЧПУ розробки керуючих програм, аналітично- розраховану форму поверхонь замінюють наближеною графічної моделлю, по якої виконують розрахунок траєкторій руху інструмента. Така практика обумовлена історично існуючими у 1970-90 роках можливостями електроніки та електроприводних пристроїв. Незважаючи на принципово нові сучасні можливості комп’ютерного управління та електроприводних пристроїв у верстатах з ЧПУ зберігся традиційний первісний принцип формоутворення поверхонь, з використанням методів апроксимації та інтерполяції. При цьому вже на етапі технологічної підготовки керуючих програм припускають певні припущення, втрати точності. Вирішення цієї проблеми актуальне у зв’язку з існуючою тенденцією зростання вимог до точності відповідальних деталей із просторово складними поверхнями. У статті запропоновано принцип альтернативного управління формотворчими подачами при фрезеруванні деталей із просторово-складними поверхнями при використанні форми завдання поверхні в аналітичному вигляді. Застосування такого принципу виключає проміжні етапи, пов’язані з перетворенням аналітичної форми завдання на графічну, вибором координат опорних точок та інтерполяцією елементарних ділянок. Пропонується, на основі запропонованого функціонального взаємозв’язку між геометричною формою просторово складної поверхні та встановленим співвідношенням складових контурної подачі на базі використання сучасних можливостей обчислювальних пристроїв та електроприводу забезпечити принципово новий підхід формоутворення. Використання запропонованого підходу забезпечує повну автоматизацію підготовки керуючих програм.

In modern mechanical engineering, the number of parts with spatially complex surfaces is growing, the shape of which is determined analytically according to certain criteria. They are most widely used in the energy, aviation, tool industries (turbine blades, unicycles). With the current practice of processing such parts on CNC machines, when developing control programs, the analytically calculated shape of the surfaces is replaced by an approximate graphical model, which is used to calculate tool trajectories. This practice is due to the historically existing in the 1970-90s the capabilities of electronics and electrically driven devices. Despite the fundamentally new modern possibilities of computer control and electric drive devices, CNC machines retained the traditional initial principle of surface shaping using approximation and interpolation methods. At the same time, already at the stage of technological preparation of control programs, certain assumptions and losses in accuracy are assumed. The solution of this problem is relevant in connection with the current trend of increasing requirements for the accuracy of critical parts with spatially complex surfaces. The article proposes the principle of alternative control of shaping feeds when milling parts with spatially complex surfaces using the form of specifying the surface in an analytical form. The application of this principle excludes intermediate stages associated with the transformation of the analytical form of the task into a graphic one, the choice of coordinates of reference points and the interpolation of elementary sections. It is proposed, based on the proposed functional relationship between the geometric shape of a spatially complex surface and the established ratio of the components of the contour feed, based on the use of modern capabilities of computing devices and an electric drive, to provide a fundamentally new approach to shaping. The use of the proposed approach ensures complete automation of the preparation of control programs.