Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.opu.ua/jspui/handle/123456789/8881
Название: | Людина у новому, біотехнокібернетичному, «театрі» буття |
Другие названия: | HUMAN IN THE NEW, BIOTECHNOCYBERNETIC, “THEATER” OF BEING |
Авторы: | Прокопович, Лада Валеріївна Прокопович, Лада Валерьевна Prokopovych, Lada |
Ключевые слова: | людина, людиноподібні роботи, «ляльковий театр буття», суспільство, комунікація, технології, пізнання human, androids, “puppet theater of life”, society, communication, technology, cognition |
Дата публикации: | 2019 |
Издательство: | Дніпро: Грані |
Библиографическое описание: | Прокопович, Л. В. Людина у новому, біотехнокібернетичному, «театрі» буття / Л. В. Прокопович // Грані : наук.-теорет. альм. – 2019. – Т. 22, № 7. – С. 21–29. |
Краткий осмотр (реферат): | Мета дослідження – осмислення впливу на людину, соціальні відносини та соціокультурні комунікації змін, які відбуваються у соціумі та культурі завдяки появі людиноподібних роботів. Сприйняття людиноподібних роботів як нових, «просунутих», ляльок дозволяє в якості дослідницької стратегії залучити концепт «ляльковий театр буття», який є складовою концепції театральності соціокомунікативних проявів культури. Порівняння соціального життя із ляльковим театром, в якому люди – це ляльки (маріонетки, іграшки), яких створюють та якими керують боги, Доля й тощо має давні традиції у філософській думці, ще з часів античності. Ця міфологема породжує подвійне світосприйняття: з одного боку, вона відображає сприйняття людиною себе як ляльки у «театрі» життя, з іншого боку – роблячи ляльок, людина сама уподібнюється Творцеві. Це світосприйняття зберіглося і дооформилося у сучасній культурі. Відчуття себе лялькою у «театрі» життя не заважає людині бути одночасно і глядачем в цьому «театрі», і його критиком, і – головне – його інтерпретатором. Поява нових «ляльок» –людиноподібних роботів, андроїдів – сприяє формуванню нового, біотехнокібернетичного, «лялькового театру» буття. У цьому театрі андроїди за своїми функціями відносяться, скоріш, до маріонеток. Тільки система управління цими «маріонетками» більш складна. Ускладнювалася ця система поступово, у результаті чого послідовно з’являлися роботи нових поколінь – промислові роботи, роботи із органами відчуттів (тобто із різноманітними датчиками), роботи із штучним інтелектом. Особливості всіх цих поколінь втілювалися (і втілюються) в андроїдах, формуючі нові сценографію, драматургію і смисловий зміст «театру» буття. Наразі цей «театр» задає нові формати соціальних відносин і комунікацій, викликає необхідність визначення нових цінностей і норм, змушує замислитись про подальші роль і місце людини у новій природно-штучній реальності. У цьому «театрі» людина знаходить додаткові можливості для пізнання самої себе, своєї природи та сутності свого буття у світі. The purpose of the study is to understand the impact of Android implementation on a person, social relations and sociocultural communications of changes occurring in society and culture. Understanding androids as new, “advanced” dolls, allows us to use the concept of “puppet theater of life” as a research strategy. This concept is a part of a broader concept of theatricality of socio-communicative manifestations of culture. Comparison of social life with a puppet theater, where people are puppets created and controlled by gods, Destiny, etc., has a long tradition in philosophical thought since antiquity. It has been shown that this mythology gives rise to a double world perception: 1) it reflects the person’s perception of himself as a puppet in the “theater” of life; 2) when making dolls, man himself becomes like the Creator. This perception of the world has been preserved and completed in modern culture. Feeling like a puppet in the “theater” of life does not prevent a person from being at the same time a spectator in this “theater”, his critic, and – most importantly – his interpreter. The emergence of new “dolls” –androids –contributes to the formation of a new, biotechnocybernetic, “puppet theater” of being. In this theater, androids are similar to puppets in their functions, only the control system of these “puppets” is more complex. This system has complicated gradually. As a result, robots of new generations are created consistently – industrial robots, robots with feelings (with various sensors), robots with artificial intelligence. Features of all these generations embodied in androids form a new set design, drama and semantic content of the “theater” of life. Now this “theater” sets new formats of social relations and communications, necessitates the determination of new values and norms, makes us think about the future role of human in the new naturalartificia reality. In this “theater” a person finds additional opportunities for knowing himself, nature and the essence of his being in the world. |
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): | http://dspace.opu.ua/jspui/handle/123456789/8881 |
ISSN: | 2077-1800 (Print) 2413-8738 (Online) |
Располагается в коллекциях: | Статті каф. КФК |
Файлы этого ресурса:
Файл | Описание | Размер | Формат | |
---|---|---|---|---|
Людина у новому, біотехнокібернетичному, «театрі» буття.pdf | 794 kB | Adobe PDF | Просмотреть/Открыть |
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.