Analysis of existing thermal -hydraulic analysis methodologies in the framework of resource extension of reactor pressure vessels

Abstract

At the moment, Ukraine and a number of other countries are implementing a program to extend the operation of nuclear power plants beyond the design period. This is economically advantageous, since the level of capital expenditures required for this is much lower than with the construction of new power units. Special attention is paid to assessing the technical condition and extending the operation of the reactor vessel, since the vessel is the most expensive and complex element in terms of manufacturing and replacement. For this assessment, in particular for thermal analysis, in the world special techniques are applied. In this paper, we analyze the main existing methods of thermal-hydraulic analysis used in Ukraine and the world, in order to determine their relevance in relation to the specifics and current state of Ukrainian NPP units. Ways of optimizing thermal-hydraulic analysis are outlined, in particular, due to a reasonable reduction in the number of considered scenarios.The scientific and practical value of this work lies in the fact that the identified deficiencies in existing methods, taking into account practical experience, will allow developing a current methodology that will allow you to focus on a deeper study of representative accident scenarios and will be applicable for the thermal-hydraulic analysis of Ukrainian NPPs, taking into account the current domestic experience.The research methodology consists in the analysis of existing methods with an appropriate assessment of their applicability and relevance for NPPs of Ukraine, as well as taking into account the practice of performing thermal hydraulic analysis when extending the life of domestic NPPs. The study led to the conclusion that the practice of performing thermal–hydraulic analysis in Ukraine is ahead of theoretical knowledge, international and domestic early experience. Thus, domestic methods require updating and improvement and can be applied as part of work to extend the operation of Ukrainian NPPs for which the relevant work has not yet begun, as well as when renewing.

На даний момент Україна і ряд інших країн реалізують програму з продовження експлуатації АЕС у понадпроектний термін, що економічно вигідно, оскільки рівень капітальних витрат, необхідних для цього, значно нижче, ніж при будівництві нових енергоблоків. Особлива увага приділяється оцінці технічного стану та подовження експлуатації корпусу реактора, оскільки корпус є найдор ожчим і найскладнішим елементом енергоблоку з точки зору виготовлення та заміни. Для даної оцінки, зокрема, для теплогідравлічного аналізу в світі застосовуються спеціальні методики. У даній роботі проаналізовано основні існуючі методики теплогідравлічного аналізу, що застосовуються в Україні та світі, з метою визначення їх актуальності по відношенню до специфіки та поточному стану енергоблоків АЕС України Намічено шляхи оптимізації теплогідравлічного аналізу, зокрема, за рахунок обґрунтованого зменшення кількості розглянутих сценаріїв. Наукова і практична цінність даної роботи полягає в тому, що виявлені дефіцити діючих методик з урахуванням практичного досвіду дозволять розробити актуальну методику, яка дасть можливість зосередитися на більш глибокому дослідженні представницьких аварійних сценаріїв і буде застосовна для теплогідравлічного аналізу АЕС України з урахуванням наявного на даний момент вітчизняного досвіду. Методологія дослідження полягає в аналізі діючих методик з відповідною оцінкою їх застосовності і актуальності для АЕС України, а також урахуванням практики виконання теплогідравлічного аналізу під час продовження ресурсу вітчизняних АЕС. Дослідження дозволило зробити висновок, що практика виконання теплогідравлічного аналізу в Україні випереджає теоретичні знання, міжнародний і вітчизняний ранній досвід. Таким чином, вітчизняні методики вимагають актуалізації або удосконалення і можуть бути застосовані в рамках робіт з продовження експлуатації енергоблоків АЕС України, для яких відповідні роботи ще не розпочаті, а також, під час продовження повторно.