Керуючі пристрої, побудовані на базі нечіткої логіки, в багатьох випадках дають змогу забезпечити більш високі показники якості перехідних процесів в порівнянні з традиційними контролерами при керуванні складними технічними об’єктами, що мають нелінійні або нестаціонарні параметри [1]. В свою чергу, для успішного застосування нечітких контролерів (НК) в системах автоматичного керування (САК) необхідно мати ефективні методи їх проектування [2].
