eONPUIR

Економіка щастя – нова парадигма економічної теорії

Показать сокращенную информацию

dc.contributor.advisor Кафедра економічних систем та управління інноваційним розвитком uk
dc.contributor.author Волкова, Наталія Іванівна
dc.contributor.author Домбровська, Вікторія Миколаївна
dc.date.accessioned 2020-03-05T06:42:31Z
dc.date.available 2020-03-05T06:42:31Z
dc.date.issued 2019
dc.identifier.citation Волкова, Н. І. Економіка щастя – нова парадигма економічної теорії / Н. І. Волкова, В. М. Домбровська // Упр. інновац. розвитком на макро-, мезо- та мікрорівнях : матеріали V Міжнарод. наук.-практ. конф., м. Одеса, 6–7 черв. 2019 р. – Одеса, 2019. – С. 107–110. uk
dc.identifier.uri http://economics.opu.ua/files/science/innov_roz/2019/107.pdf
dc.identifier.uri http://dspace.opu.ua/jspui/handle/123456789/10361
dc.description.abstract Починаючи з кінця 20-го століття активно розвивається новий актуальний і перспективний напрям в економічній науці, який виник на стику психології і економіки, – економіка щастя, яку здебільшого пов’язують із поняттям багатства. Традиційне розуміння суспільного багатства, яке надали ще засновники класичної школи, характеризується як втілення в матеріальних благах накопиченої минулої праці попередніх і теперішніх поколінь. Сучасна західна економічна думка все частіше критикує тезу про матеріальний зміст багатства. Так, американський економіст П. Хейне говорить, що «слово материальный на самом деле не имеет смысла в сочетании с такими словами, как богатство или же благосостояние». За думкою П.Хейне, багатство – це все, що цінують люди. Дослідження показують, що сучасній людині, яка живе в суспільстві споживання, все важче відчувати себе щасливою, оскільки її щастя багато в чому залежить від рівня матеріального достатку. З іншого боку, той, хто витрачає всі свої сили і вільний час на досягнення матеріальних благ, теж може не відчувати щастя. Суспільство споживання неминуче створює коло незадоволених, яких не влаштовує вічно зростаючий «стандарт життя». Все частіше спостерігається явище, що отримало назву дауншіфтінг (down shifting) – такі люди більше цінують вільний час, ніж гроші. Про це цікаву думку висловив ще Адам Сміт у своїй праці «Теорія моральних почуттів». Він стверджував, що щастя залежить від спокою, яке зникає через бажання поліпшити матеріальне становище. en
dc.language.iso uk en
dc.publisher Одеса 2019 – Одеський національний політехнічний університет en
dc.subject економіка щастя en
dc.subject дауншіфтінг en
dc.subject «Парадокс Істерна» en
dc.subject міжнародний індекс щастя en
dc.subject валове національне щастя en
dc.title Економіка щастя – нова парадигма економічної теорії en
dc.type Conference proceedings en
opu.citation.firstpage 107 en
opu.citation.lastpage 110 en
opu.citation.conference Управління інноваційним розвитком на макро-, мезо- та мікрорівнях: матеріали V міжнародної науково-практичної конференції en
opu.staff.id n.i.volkova@opu.ua en
opu.conference.dates 6–7 червня 2019 року en


Файлы, содержащиеся в элементе

Этот элемент содержится в следующих коллекциях

Показать сокращенную информацию