Стаття присвячена аналізу феномену посмішки та «сміхових» жанрів в
живопису Голландії XVII ст. з огляду на соціокультурну, релігійну та
економічну унікальність культури цього регіону. Мета аналізу – виявити
символічний код, через який передаються різні регістри сміхової
культури і вдоволення буттям, та виключність саме для голландського
мистецтва доби означення певних ментальних та соціопсихологічний
станів, що вони стають чи то провідними, чи то фоновими смислами
мистецького витвору даної епохи.
The article is devoted to the analysis of the phenomenon of smiles and «laugh»
genres in the painting of Holland XVII century as a reflection of the
sociocultural, religious and economic uniqueness of this region’s culture.
The purpose of the analysis is to identify the symbolic code by which the
various registers of laugh culture and enjoyment of existence, exclusivity,
precisely for that period’ Dutch art, of signifying of certain mental and
sociopsychological states that become the leading or background meanings
of the artistic work of this epoch. Based on the painting’s material, testimonies
of contemporaries, analysis of the art market, we conclude that the
iconography of a smile reflects the dignity of a person (civil, religious,
economic, etc.) of the Dutch Republic, and the «laugh» genres support the
semantics of vitally satisfied life. The collapse of the Republic marks the
disappearance from the painting of the open declaration of smile and laughter,
preserving only their medieval connotations. This is particularly evident in
the situation of group corporate portrait, which exists only in the Golden Age
of Dutch painting
Статья посвящена анализу феномена улыбки и «смеховых» жанров в
живописи Голландии XVII в. как отражения социокультурной,
религиозной и экономической уникальности культуры этого региона.
Цель анализа – выявление символического кода, посредством которого
передаются различные регистры смеховой культуры и удовлетворения бытием, исключительности именно для голландского искусства эпохи
означивания определенных ментальных и социопсихологических
состояний, становящихся то ведущими, то фоновыми смыслами
художественного произведения данной эпохи.
