In this paper the questions of technogenic safety of the city Odesa with a population of over 1 million are considered on the
example of the analysis of an emergency situation that may arise at filling stations (FS) of the city. The fire safety of the FSs network
becomes very important in the context of urban buildings and traffic flows compaction, a significant increase in the number of cars,
as well as in the construction of new potentially hazardous objects (PHO) within the urban territory. To solve the problem of analysis
of the risk zones of FSs, a conceptual digital model of a FS was created, a numerical simulation of the scenario of an unfavourable
situation development at the FS was carried out according to the approved state methodology (an explosion of a vapour-air fuel
mixture with a shock wave formation), as well as the obtained zones were visualized on a map of the city of Odessa using the
geographic information system QGIS. The digital model of the FS was created taking into account the requirements for the
presentation of attributive and spatial data of the relevant GIS. The components of the developed conceptual model are: universal
digital identifier, spatial data in the form of type and coordinates of the object, attributive data, which consist of static and dynamic
features, as well as numerical models of emergency situation development. During the visualizing of the obtained calculated data by
means of GIS, OSM Place Search, QuickOSM and Multi Ring Buffer plugins were used, as well as data from the OpenStreetMap
server. The presented results of modelling and visualization indicate that, when the most unfavourable development scenarios are
realized, the nature of accidents at FS can go beyond the local scale and move to the borders of the residential zone, as well as to
nearby industrial buildings and FSs, which in turn can cause unfavourable situations on them by the domino effect. In addition, the
results of the analysis of the obtained heterogeneous modelling and visualization data to determine technogenic risk indicates the
possibility of applying the studied principles to other PHOs and also allows to present the data in a visual and accessible form for
decision-makers.
У роботі розглядаються питання техногенної безпеки міста-мільйонера України Одеси на прикладі аналізу
надзвичайної ситуації, що може виникнути на автозаправних станціях (АЗС) міста. Пожежна безпека мережі АЗС стає дуже
актуальною в умовах ущільнення міської забудови та транспортних потоків, значного збільшення кількості автомобілів, а
також при проектуванні нових потенційно небезпечних обʼєктів (ПНО) у межах міської забудови. Для вирішення задачі
аналізу зон ризику від АЗС була створена концептуальна цифрова модель АЗС, проведено чисельне моделювання сценарію
розвитку несприятливої ситуації на АЗС за затвердженою державною методикою (вибух паро-повітряної суміші палива із
утворенням ударної хвилі), а також за допомогою геоінформаційної системи QGIS отримані зони були візуалізовані на карті
міста Одеси. Цифрову модель АЗС створено з урахуванням вимог до представлення атрибутивних та просторових даних
відповідної ГІС. Складовими розробленої концептуальної моделі є: універсальний цифровий ідентифікатор, просторові дані
у вигляді типу та координат об’єкта, атрибутивні дані, які складаються із статичних та динамічних ознак, а також чисельні
моделі розвитку надзвичайної ситуації. При візуалізації засобами ГІС отриманих розрахункових даних використовувались
плагіни OSM Place Search, QuickOSM, Multi Ring Buffer, а також дані відкритого серверу OpenStreetMap. Представлені
результати моделювання і візуалізації свідчать про те, що при реалізації найбільш несприятливих сценаріїв розвитку
характер аварій на АЗС може вийти за рамки локального і перейти на межі селітебної зони, а також на близькорозташовані
промислові обʼєкти та АЗС, що може у свою чергу викликати несприятливі ситуації на них за ефектом "доміно". Крім того
результати аналізу отриманих неоднорідних даних моделювання та візуалізації для визначення техногенного ризику
свідчить про можливість застосування досліджених принципів і для інших ПНО, а також дозволяє представляти дані у
наочній і доступній формі для осіб, що приймають рішення.
