On evaluation of reliability increase in fault-tolerant multiprocessor systems

Abstract

The work is devoted to the problem of evaluating the reliability increase of a fault-tolerant multiprocessor system by adding an extra processor to the system. It is assumed that the behavior of the modified system in the failure flow, in the case of the extra processor failure, does not differ from the behavior of the original system. The article describes both k-out-of-n systems, and more complex ones, including hierarchical systems. An important feature of the proposed approach is that it involves the preliminary calculation of some additional auxiliary values that do not depend on the reliability parameters of the added processor. Further, the reliability increase is assessed by substituting these parameter values into basic expressions, which simplifies the selection of the optimal processor from the available set, sufficient to achieve the required level of system reliability, or confirms the impossibility of this. The proposed approach is compatible with any methods of calculating the reliability parameters of fault-tolerant multiprocessor systems but is particularly relevant for methods based on statistical experiments with models of system behavior in the failure flow, in particular, such as GL-models, due to the significant computational complexity of such calculations. In addition, for the simplest cases considered, k-out-of-n systems with identical processors, a simple expression is proposed for an approximate estimate of the ratio of failure probabilities of the original and modified systems. The higher the reliability of the system processors, the higher the accuracy of such an assessment. Examples are given that prove the practical correctness of the proposed approaches. The calculation of the reliability system parameters, as well as auxiliary expressions, was based on conducting statistical experiments with corresponding GL-models

Робота присвячена задачі оцінки приросту надійності відмовостійкої багатопроцесорної системи в результаті додавання до неї додаткового процесора. Передбачається, що поведінка модифікованої системи потоці відмов у разі відмови додаткового процесора не відрізняється від поведінки вихідної системи. У статті розглядаються як системи виду kз-n, так і складніші, зокрема, ієрархічні. Важливою особливістю запропонованого підходу є те, що він передбачає попередній розрахунок деяких допоміжних значень, які не залежать від параметрів надійності процесора, що додається. Далі оцінка приросту надійності виконується шляхом підстановки значень цих параметрів у прості вирази, що дозволяє спростити вибір оптимального процесора з множини доступних, достатнього для досягнення необхідного рівня надійності системи, або переконатися у неможливості цього. Запропонований підхід сумісний з будь-якими методами розрахунку параметрів надійності відмовостійких багатопроцесорних систем, але особливо актуальний для методів, що базуються на проведенні статистичних експериментів з моделями поведінки системи в потоці відмов, зокрема такими, як GL-моделі, внаслідок суттєвої обчислювальної складності таких розрахунків. Крім того, для найбільш простих випадків, що розглядаються, систем виду k-з-n з однаковими процесорами, запропоновано простий вираз для приблизної оцінки співвідношення ймовірностей виходу з ладу вихідної і модифікованої системи. Точність такої оцінки виявляється тим вищою, чим вище надійність процесорів системи. Наведено приклади, які на практиці доводять коректність запропонованих підходів. Розрахунок значень параметрів надійності системи, як і допоміжних виразів, був виконаний на основі проведення статистичних експериментів з відповідними GL-моделями.