Організація навчального матеріалу при формуванні термінологічної компетенції студентів немовних закладів вищої освіти

Abstract

Опрацювання термінології має охоплювати різні механізми процесів тер-мінологічних словосполучень, які наявні як у текстах, так і вправах, спрямо-ваних на закріплення вже сформованих навичок обробки текстів за фахом. При цьому ми виходимо з таких пропозицій: 1. Процес сприйняття тексту у цілому та термінології зокрема як складової тексту передбачає презентацію не тільки термінології різного ступеня складності, що зустрічається в тексті, а й співвідношення цієї термінології з уже знайомими або існуючими в мові моделями словоскладання. 2. Моделювання навчального матеріалу, самого процесу навчання, а також системи вправ сприяє інтенсифікації навчально-го процесу. 3. Моделювання має стати однією із сторін процесу навчання як складної, інтегрованої дії, в якій зосереджені свідомі й підсвідомі аспекти цьо-го виду когнітивної діяльності, що має на меті створення певного стереотипу в цій конкретній ситуації та набуття мовленнєвого автоматизму. 4. Слід широко використовувати системний характер організації навчального матеріалу для оптимізації пізнавальної діяльності студентів. У стратегії навчання читанню та перекладу термінологічних словосполучень доцільно виділити два етапи: морфологічний і синтаксичний.У модельованій технології навчання читанню термінологічних словоспо-лучень слід передбачити три основні типи послідовностей навчальних дій: 1) від внутрішньої структури термінологічних словосполучень до синтактико-семантичного статусу його в зв’язному висловлюванні; 2) від двокомпонентного термінологічного словосполучення до полікомпонентного: від найпростіших віддієслівних утворень до більш складних; 3) від прочитання термінологічного словосполучення вголос до смислового декодування і перекладу рідною мовою. 116УДКБІМДін ччч УМекДІоСког кДлвоао-ЛІДвКнског вокНБІБкВМгУ модельованій технології опанування іншомовною термінологією перед-бачено дотримання у процесі навчання таких стадій: 1. Презентація виокрем-лених словосполучень. 2. Теоретична частина. Вона має форму попереднього коментаря з конкретних питань декодування і перекладу термінологічних словосполучень цього типу. 3. Структурно-тренувальні вправи. На цьому етапі передбачено засвоєння студентами певного мінімуму термінологічних словосполучень з відповідними україномовними елементами. Значимість по-шуково-аналітичних і функціонально-комунікативних вправ ми вбачаємо: а) у нейтралізації міжмовної та внутрішньомовної інтерференції; б) коригуван-ні лексичних знань, отриманих раніше; в) у забезпеченні процесу опанування активною термінологічною лексикою за фахом через безпосередню реалізацію основних закономірностей функціонування термінологічних словосполучень з дієслівним компонентом.Поняття «технологія навчання», що описує навчальний процес, вклю-чає такі компоненти: 1) планування і реалізацію системи аудиторних занять; 2) організацію самостійної роботи студентів; 3) методику презентації матеріа-лу; 4) систему контролю; 5) використання технічних засобів навчання.Сутністю технології є об’єднання всіх компонентів у єдину систему. Певну проблему становить виокремлення «термінологічної домінанти». Це спричинено об’єктивною необхідністю синхронного вирішення безлічі різнохарак-терних завдань. Проте вивчення термінологічної лексики має бути провідною методичною метою як окремого, так і низки занять.Типове заняття у ЗВО складається з певних блоків: 1) Блок перевірки ре-зультатів виконаних студентами самостійних завдань. 2) Блок введення но-вого матеріалу. Під час введення термінологічних словосполучень рекомен-дується використовувати наочні матеріали, посібники, плакати, схеми тощо. 3) Блок формування, розвитку й вдосконалення вмінь та навичок оперування аспектним матеріалом і видами мовленнєвої діяльності реалізується комплек-сом вправ у таких формах роботи: фронтально-послідовних, групових, парних, індивідуальних. 4) Блок індивідуального виконання завдань відповідно до осо-бистих планів будується за принципами систематичності, взаємопов’язаності і керованості. У керованості самостійною роботою доцільно розрізняти ком-понентний, структурний, функціональний, інтегративний, комунікативний та інформаційний аспекти. Слід зазначити, що вивчення терміносполучень має ґрунтуватися на їх ретельному й дозованому за обсягом відборі відповідно до принципів реккурентності та репрезентативності. Організовуючи навчальний матеріал для формування термінологічної компетенції, необхідно керуватися принципами співвіднесення нового з уже вивченим, опертя на свідомі й підсвідомі види розумової діяльності та системний характер матеріалу.