Аннотация:
У пропонованій статті розглянуто англійські та українські паремії щодо мовної концептуалізації нещастя у свідомості носіїв відповідних мов. Паремійний корпус мови, який репрезентує буденну свідомість минулих часів або так званий здоровий глузд народу є матеріалом, який надає можливість звернутися до культурноісторичної інформації, що збережено у семантиці висловлювань та лексичних одиниць. Звернувшись до лексикографічних джерел, було сформовано список паремій англійської та української мови у кількості 86 одиниць: англійських – 23, українських – 63. Визначено лексеми в обох мовах, що репрезентують значення «нещаслива подія, яка завдає комусь страждання, лихо, біда»: кількісно переважає українська мова, у якій нараховано вдвічі більше слів: біда, горе, нещастя, лихо, злидні, недоля. Найбільш чисельними серед проаналізованих українських та англійських паремій, є ті, у яких поняття долі, щастя / нещастя є олюдненими, персоніфікованими та віддзеркалюють прадавні уявлення про будову світу. Такі пареміологічні одиниці вживаються на позначення перебігу подій у житті людини, які або залежать від її волі, або є невідворотними. Порівняльний аналіз із визначенням семантичних інваріантів паремій англійської мови в українській доводить наявність спільних рис щодо вербалізації ставлення до нещасливих подій та сприйняття відповідних почуттів. Отже, поєднання в лексемах номінативного ряду нещастя/adversity (біда, горе, нещастя – adversity, misfortune
та trouble) семантичних ознак активного учасника подій, що відбуваються з людиною (нещасливих подій), за які
вона несе відповідальність, і пасивного експерієнцера, який потерпає він нещасливого збігу обставин або природних катаклізмів, є характерною рисою семантики сучасних англійської й української мов.
В англійській мові так само, як і в українській, значно переважають прислів’я, в яких поєднано два опозиційних поняття «щастя – нещастя», що складають ключові ознаки та протилежні оцінки людської долі
