Проаналізовано поняття стратегічного наративу у системі стратегічних комунікацій. Приділено увагу
основним визначенням стратегічних комунікацій у базових документах НАТО і в Доктрині інформаційної
безпеки України. Зазначено, що стратегічні комунікації реалізуються шляхом формування й поширення відповідних наративів, які будуть зрозумілими й прийнятними зовнішній і внутрішній аудиторіям. Зауважено, що, відповідно до Стратегії інформаційної безпеки України, стратегічний наратив – це cпeцiaльнo пiдгoтoвлeний тeкcт, пpизнaчeний для вepбaльнoгo виклaдeння в пpoцeci cтpaтeгiчниx кoмyнiкaцiй з мeтoю iнфopмaцiйнoгo впливy нa цiльoвy ayдитopiю.
Закцентовано увагу на тому, що стратегічний наратив здебільшого ототожнюють з поняттям «гранд-наратив», який разом із «малими наративами» запропонував французький філософ-постмодерніст Ж. Лакан. Також використано поняття національного наративу, що корелюється зі стратегічним наративом.
Зазначено, що стратегічний наратив за своєю суттю передбачає цілеспрямоване формування історії. Тому важливо враховувати очікування цільових аудиторій та зосередити увагу на національній ідентичності. Адже, стратегічні наративи мають підтверджувати, що державна проєкція ідентичності спрямована як на внутрішню, так і на зовнішню аудиторію. Зрештою, цілі стратегічних наративів варіюються, починаючи від обґрунтування цілей політики чи політичних реакцій на економічні кризи чи кризи безпеки, формування міжнародних альянсів або згуртування внутрішньої громадської думки.
Обґрунтовано, що стратегічні наративи здатні швидко мобілізувати цільові аудиторії та мають властивість змінюватися, а особливо такі зміни досить швидко відбуваються в переломні історичні
періоди.
Продемонстровано, що відповідно до проведених досліджень, в Україні виникла потреба сформувати
стратегічний наратив на основі національної ідентичності та загалом надати відповідні повноваження
Центру стратегічних комунікацій щодо реформування інформаційної політики держави та продукування
стратегічних наративів для внутрішньої і зовнішньої громадськості. Зроблено висновки щодо необхідності розробки й імплементації стратегічних наративів в інформаційно-комунікаційні кампанії для створення й підтримки іміджу України як на внутрішній, так і на міжнародній арені.
The article analyses the concept of strategic narrative in the system of strategic communication. Attention is
paid to the basic definitions of strategic communications in NATO’s basic documentation and in the Information
Security Doctrine of Ukraine.
It is noted that strategic communications are implemented through the formation and dissemination of respective narratives that will be understandable and acceptable to external and internal audiences. It is noted that, in accordance with the Information Security Strategy of Ukraine, the strategic narrative is a specially prepared text intended for a verbal presentation in the course of strategic communication with the purpose of
informational influence on the target audience.
Attention is focused on the fact that the strategic narrative is mostly identified with the concept of «grand narrative», which, together with «small narratives», was proposed by the French postmodernist philosopher J. Lacan. The concept of the national narrative, which correlates with the strategic narrative, is also used.
It is noted that the strategic narrative in its essence involves the purposeful formation of history. Therefore,
it is important to take into account the expectations of target audiences and focus on a national identity. After all, strategic narratives should confirm that the state’s identity projection is aimed at both internal and external audiences. Purposes of strategic narratives vary, from justifying policy goals or political responses to economic or security crises, to building international alliances, or to rallying domestic public opinion.
It is substantiated that strategic narratives are capable of quickly mobilizing target audiences and have the ability to change, and especially such changes occur quite quickly in critical historical periods.
It has been demonstrated that, according to the conducted research, there is a need in Ukraine to develop
a strategic narrative based on national identity and, in general, to provide the appropriate powers to the Center
for Strategic Communications to reform the state’s information policy and produce strategic narratives for the internal and external public.
Conclusions were made regarding the need to develop and implement strategic narratives in information and
communication campaigns to create and support the image of Ukraine both domestically and internationally.
