Relevance. The research discusses the actual risks that can arise from the formation of the radioisotope cobalt
60Co from the stable isotope 59Co during radiation neutron capture, which is specific to repair work at a nuclear
power plant, but these risks are poorly understood.
Aim. The research aims to analyse the possibility of additional exposure to ionising radiation for the repair
personnel of a nuclear power plant due to the use of a repair tool that may contain cobalt.
Methodology. The physical-theoretical and analytical approaches are used in the study.
Results. A certain risk has been identified as a result of the use of drills or other tools for cutting metal containing
cobalt among the repair tools. The calculation (analysis) of the activation of a cobalt-containing drill bit showed
that a drill bit weighing 500 g containing 8% of 59Co in the tool steel acquires a partial activity (i.e., only cobalt
activity) of 5.397×10-8 Ci, which leads to gamma radiation with an exposure dose rate of 0.024 mSv/ year. The calculations of dose rates did not consider gamma radiation from the nuclear isomeric transition 60mCo→60Co,
which could only worsen the radiation risk picture (when considering other examples).
Conclusions. The use of a drill bit with the cobalt content specified in the calculations (or the location of
the drill bit in the vicinity of the personnel), one way or another, contributes to the personnel exposure. It is
proved that the calculation was not conservative, but rather liberal, because gamma radiation from the 60mCo
isomer was not considered, otherwise, the obtained numerical values would have been higher. A practical
recommendation to prohibit or reduce the use of tools containing cobalt during repairs on nuclear power plant
equipment was made, theoretically, given that the analytically justified need to study the issue of radiation
safety is relevant and vital for the safety of NPP maintenance personnel.
Актуальність. У статті розглянуті актуальні ризики, що ймовірно виникають внаслідок утворення
радіоізотопу кобальт
60Со із стабільного ізотопу 59Со при радіаційному захоплені нейтронів, що є
специфічним під час ремонтних робіт на атомній електростанції, проте ці ризики є мало вивченими.
Мета. Метою проведеного дослідження був аналіз можливості додаткового впливу іонізуючої радіації
на ремонтний персонал атомної електричної станції, внаслідок використання слюсарного інструменту,
який в своєму складі ремонтного інструментарію, може містити інструментальній кобальт.
Методологія. У статті використаний фізико-теоретичний та аналітичний підхід для проведення
дослідження з’ясованої проблеми.
Результати. Визначено наявність певного ризику внаслідок використання серед ремонтного інструментарію
свердл чи іншого інструменту для різання металу із вмістом кобальту. Проведений розрахунок (аналіз) щодо
активації свердла зі вмістом кобальту показав, що свердло масою 500 г, яке містить в інструментальній
сталі
59Со в кількості 8 % по масі, набуває парціальну активність (тобто лише активність кобальту)
5,397×10-8 Ки, що призводить до гама-випромінювання, потужність експозиційної дози якого досягає
0,024 мЗв/рік. В проведених розрахунках дозових показників не враховувалося гама-випромінювання при ядерному ізомерному переході 60mСо→60Со, що могло б тільки погіршити картину радіаційного ризику
(при розгляді інших прикладів).
Висновки. Було зазначено, що використання свердла зі зазначеним (в розрахунках) вмістом кобальту
(чи знаходження свердла неподалік від персоналу), так чи інше, робить додатковий внесок в опромінення
персоналу. Доведено, що проведений розрахунок був не консервативним, а скоріше ліберальним, бо гама-
випромінювання від ізомеру
60mCо не враховувалася, інакше отриманні числові значення розрахунків
були б більшими. Була надана практична рекомендація щодо заборони чи зменшення використання при
проведені ремонтних робіт на обладнанні атомної електростанції інструментів, у складі яких міститься
кобальт, теоретично зважаючи на те, що аналітично обґрунтована необхідність вивчення питання
радіаційної безпеки є актуальною і життєвоважливою для безпеки ремонтного персоналу АЕС.
