статті розглянуто етичні аспекти кризи європейської культури, що виявлені у
піздніх роботах Е. Гусерля. Проаналізовано тлумачення Гусерлем європейської
раціональності, а саме його аргументація щодо філософії як фундаменту об'єктивності
та загальної значущості етичних норм. Відповідальність перед розумом та
відповідальність за наслідкі наукової діяльності цівілізацією визначені як етичний центр
феноменології Гусерля.
