Статья посвящена исследованию особенностей прагматики
современных арт-практик, выявлению причин и следствий изменения
культурных норм в отношениях «художник – реципиент». Рассмотрена
трансформация нормативной модели коммуникации в музыкально-
драматическом театре. В статье сделана попытка выявления и
культурологического анализа установок (пост)современной культуры,
продуцирующих создание новых смыслов и форм коммуникации в
треугольнике «художник – произведение – зритель».
Статтю присвячено дослідженню особливотей прагматики
сучасних арт-практик, виявленню причин та наслідків зміни
культурних норм у відносинах «митець – реципієнт». Розглянуто
трансформацію нормативної моделі комунікації в музично-
драматичному театрі. У статті робиться спроба виявлення та
культурологічного аналізу настанов (пост)сучасної культури, що
продукують створення нових сенсів та форм комунікації у трикутнику
«митець – твір – глядач».
The article investigates the pragmatic features of contemporary art practices,
the causes and consequences of changes of cultural norms in a relationship
«artist – recipient». The understanding of art as giving aesthetic pleasure,
educative and entertaining is established as indisputable cultural norm in
classical aesthetics.
Of course accents on the priority of these purposes of art are varied depending
on the cultural and historical settings. Questions about the status of art and
its functions, the relation between the elements of intellectual and sensual
aesthetic pleasure, the possibility of catharsis as a subjective action have a
new, often controversy semantic content in a situation of “the death of the
subject” dominance in the cultural space of modernism and postmodern
sensibility and ideas. Provocation as the basic element of communication in
the contemporary art is also researched.
It is aimed to removing the audience from the state of comfortable relaxation
and well-established identity. The transformation of the normative model of
communication in musical theater is also researched. The paper attempts to
identify and analyze cultural facilities of (post) modern culture in producing
the creation of new meanings and forms of communication in the triangle
«artist – work – recipient».