Аннотация:
У статтi обґрунтовано доцільність застосування інтерактивних методів навчання для подолання пізнавально-психологічних бар’єрів під час формування комунікативних компетентностей майбутніх журналістів. Зауважено, що однією зі складових комунікативної компетентності є уміння усвідомлювати і долати комунікативні бар’єри. Відповідно до концепції Л.Б. Орбан-Лембрик та теорії З. Фрейда розкрито сутність поняття «пізнавально-психологічні бар’єри», а також уточнено ситуації їхнього виникнення. Доведено, що балансування ефектів пізнавально-психологічних бар’єрів можливе при впровадженні у навчальний процес різних методів управління зворотнім зв’язком (соціальним, інформаційним, афективним) та інформаційно-аналітичної роботи. У такий спосіб має створюватись навчальне середовище з реактивною та множинною або діалоговою взаємодією, яка оснащена різними інструментами реагування: вербальними, візуально-емоційними, статистичними, віртуально-матеріальними тощо. Наголошено на важливій ролі категорії «досвід» в процесі опанування необхідними комунікативними навичками та вміннями подолати пізнавально-психологічні бар’єри. Запропоновано визначення терміну «інтерактивний метод навчання» як активної та рівноправної взаємодії викладача зі здобувачами вищої освіти, спрямованої на виховання і навчання під час гри, а також програвання різних соціальних ролей з метою збагачення індивідуального та суспільного досвіду. Показано вектори використання інтерактивних методів у навчанні: переваги та наміри подальшого використання. На прикладі викладання дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» обґрунтовано доцільність застосування викладачем ЗВО інтерактивних методів навчання для подолання пізнавально-психологічних бар’єрів. Наведено приклади використання інтерактивних методів, зокрема в ділових іграх, під час викладання дисципліни. Аргументовано тезу, що використання саме інтерактивних методів навчання є найефективнішим методом реалізації комунікативного підходу в навчанні.
