ОЦІНКИ ПОСТАТІ ВОЛОДИМИРА ЛЕНІНА В СУЧАСНІЙ ІСТОРИЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Abstract

Постать Володимира Леніна – одна із найбільш контроверсійних у світовій історії. Видатний пролетарський революціонер і мислитель, продовжувач справи К. Маркса і Ф. Енгельса, організатор Комуністичної партії Радянського Союзу, засновник радянської держави, вчитель і вождь трудящих всього світу. Так писала Велика радянська енциклопедія 1973 року. Чи злий геній, спритний демагог, що майстерно зумів об’єднати навколо себе таких самих політичних авантюристів, що всіма засобами, правими і неправими, згорнув демократію в Росії, яка постала після Лютневої революції, й нав’язав суспільству диктатуру пролетаріату. Так стверджують історики України – однієї із націй, якій судилося підпасти під вплив радянського експерименту й разом із іншими народами, що ввійшли до складу СРСР, нести на собі всі тяготи і здобутки, гордощі і сором країни рад. В. Ленін першим із російських марксистів порушив питання створення партії, яка спрямована була координувати робітничий рух. Він розробив теорію революційного руху в Росії, висунув ідею об’єднання робітничого класу із селянством (чого в теорії К. Маркса не було). Після Жовтневого перевороту під керівництвом В. Леніна партія й уряд створили новий державний апарат. В державі відбулися докорінні соціально-економічні перетворення. Було взято курс на «побудову соціалізму». В роки громадянської війні особисто очолив Раду робітничої і селянської оборони, ініціював, розробив проведену згодом в життя систему заходів «воєнного комунізму». Безпосередньо керував розробкою планів найважливіших стратегічних операцій Червоної Армії. В своїх останніх роботах, незадовго до смерті у 1924 р., В. Ленін завершив розробку плану побудови соціалізму в СРСР. В подальшому цим розробкам неухильно слідували його політичні наступники. Теоретичні праці В. Леніна стали міцною опорою для Комуністичної партії Радянського Союзу, аж поки економічна і соціальна криза, яка охопила державу в 1980-х рр., не поклала край її існуванню. В даній статті дано короткий огляд літератури, присвяченої постаті В. Леніна, прямо чи опосередковано, що вийшла у світ після 2000 року.

Личность Владимира Ленина – одна из самых контроверсионных в мировой истории. Величайший пролетарский революционер и мыслитель, продолжатель дела К. Маркса и Ф. Энгельса, организатор Коммунистической партии Советского Союза, основатель cоветского социалистического государства, учитель и вождь трудящихся всего мира. Так писала Большая Советская энциклопедия 1973 года. Или злой гений, ловкий демагог, мастерски сумевший объединить около себя таких же политических авантюристов, что всеми методами, правыми и неправыми, уничтожил демократию в России, только-только возникшую после Февральской революции, и навязал обществу диктатуру пролетариата. Так утверждают историки Украины – одной из наций, которой суждено было подпасть под влияние советского эксперимента, и вместе с другими народами, вошедшими в состав СССР, нести на себе все тяготы и достижения, гордость и стыд cтраны cоветов. В. Ленин первым из российских революционеров поставил вопрос о создании партии, задача которой состояла в координации рабочего движения. Он разработал теорию революционного движения в России, выдвинул идею объединения рабочего движения и крестьянства (этого в теории К. Маркса не было). После Октябрьского переворота под руководством В. Ленина партия и правительство создали новый государственный аппарат. В государстве произошли коренные социально-экономические изменения. Был взят курс на «построение социализма». В годы гражданской войны лично возглавил совет рабочей и крестьянской обороны, инициировал, разработал прjведенную впоследствии систему мер «военного коммунизма». Непосредственно руководил разработкой планов важнейших стратегических операций Красной Армии. В своих последних работах, незадолго до смерти в 1924 г., В. Ленин завершил разработку плана построения социализма в СССР. В дальнейшем этим разработкам неукоснительно следовали его политические наследники. Теоретические работы В. Ленинf стали крепкой опорой для Коммунистической партии Советского Союза, пока экономический и социальный кризис, охвативший страну в 1980-х гг., не положили конец её существованию. В данной статье дано обозрение литературы, посвященной личтости В. Ленина, прямо или непосредственно, вышедшей после 2000 года.

The personality of Vladimir Lenin is one the most controversial in the world. The prominent proletarian revolutionary and thinker, the K. Marks & F. Engels descendent, the Communist party of the Soviet Union manager, the Soviet State founder, the Master and leader of labor folk all around the world. That was the statement in the Big Soviet Encyclopedia, 1973. Or malicious genius, sly demagogue, who could gather the political adventurers as treacherous as he was itself masterfully, who could by all means, no matter wright or wrong, demolished young Russian democracy, that had incepted after the February revolution, and imposed the proletarian dictatorship upon society. This is the statement of Ukrainian historians, who belong to the nation, that was doomed to fall under the influence of the Soviet experiment and, like the other people of the Soviet State, share all its hardships and progresses, pride and shame. V. Lenin was the first among the Russian Marxists who put the question of party creation for the coordination of the working movement. He elaborated the theory of revolutionary movement in Russia, proposed the idea of association of working class and the peasantry (that was absent in K. Marks’ works). After the October coup d’etat the party and the government under V. Lenin’s rule created the new state administration. The fundamental social and economic transformations were held in the state. The government set the course on «the building od the socialism». During the civil war V. Lenin personally led the Soviet of the Labor and Peasant Defense and made up the system of measures, so called «The War Communism». He directly managed the elaboration of the plans of the most important strategic operations of the Red Army. In his last works, shortly before death in 1924, V. Lenin made the sketches of the plan of the building of the socialism in USSR. After him, Lenin political inheritors with great success applied the theoretical works. These works became the powerful ideological pillar for the Communist Party of the Soviet Union until the economic and social crisis destroyed it in the 1980ies. In this article is given a short review of the literature on personality of Vladimir Lenin directly or inderectly, that was published after the 2000.