Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.opu.ua/jspui/handle/123456789/10457
Название: Джерела та сутність раціональності: ретроспектива та перспектива
Другие названия: Ources and the nature of rationality: a retrospective and a perspective
Авторы: Семенкова, Аліна Миколаївна
Семенкова, Алина Николаевна
Semenkova, Alina
Ключевые слова: Раціональність, постнекласична раціональність, ірраціональність, парадигма
Дата публикации: Апр-2020
Издательство: Гілея
Библиографическое описание: Семенкова, А. М. Джерела та сутність раціональності: ретроспектива та перспектива / А. М.Семенкова // Гілея : наук. вісн. : зб. наук. пр. – Київ, 2020. – Вип. 153, № 2 : Філософ. науки. – С. 365–368.
Краткий осмотр (реферат): Зміна наукових парадигм та еволюція філософії супроводжується незгасанням інтересу численних дослідників до проблеми раціонального знання та раціональності в цілому. Джерела формування класичної концепції раціональності сягають ще часів античності. Під впливом раціоналізму сформувалась раціоналістична культура людства, яка протистоїть ірраціональній. Термін «раціональність» із часу своєї появи був пов’язаний із засадами та властивостями розуму, визначався переважно як властивість мислення, діяльність, вчинок, логічно обґрунтоване та систематизоване знання, певне явище, в основі якого лежить закон та порядок. Для науки, раціональність є характеристикою, що визначала обернення до розуму, як основи, з її аргументованістю, обґрунтованістю то доказовістю. Проблема наукової раціональності, з її класифікацією видів та норм, стає широкою філософсько-методологічною проблемою сучасної науки. Проте, бурхливий розвиток науки та розширення меж гуманітарного знання, спровокував перегляд принципів і кордонів наукової раціональності та її меж. Саме тому, в умовах сучасного розвитку науки доречно говорити про постнекласичну раціональність, як таку, що дозволяє створювати нові пізнавальні системи, а також поєднувати раціональні та ірраціональні засобів пізнання істини, при цьому, не заперечуючи принцип взаємодоповнюваності типів раціональності. Об’єктивне розуміння дійсності, як і розуміння поняття «раціональне», можливе лише у співвідношенні рівноцінних за значенням категорій раціонального та ірраціонального. Адже в світоглядному і методологічному значеннях некоректно розводити раціональне та ірраціональне в різні площини.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace.opu.ua/jspui/handle/123456789/10457
ISSN: 2076-1554
Располагается в коллекциях:Статті каф. ПСР

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Гілея 2020_.pdf470.72 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.