Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.opu.ua/jspui/handle/123456789/10777
Название: | Екологічні фармацевтичні упаковки з наповненого термореактивного фенол-формальдегідного полімеру |
Авторы: | Cтановська І.І. Кравченко І.А. Науменко Є.О. Монова Д.А. |
Ключевые слова: | полімерні блістери, загроза довкіллю, наповнені полімери, оптимальний склад, герметичність, міцність |
Дата публикации: | 2020 |
Библиографическое описание: | Екологічні фармацевтичні упаковки з наповненого термореактивного фенол-формальдегідного полімеру / І. І. Cтановська, І. А. Кравченко, Є. О. Науменко, Д. А. Монова // Екол. науки. – Київ, 2020. – № 1 (28). – С. 186–190. |
Краткий осмотр (реферат): | Розглянуто і систематизовано наукові підходи, принципи і критерії аналізу та дослідження таблетованих лікарських засобів, що надходять до лікарських установ та в аптечну мережу, упакованих у так звані блістери. Блістери – це контурно-чарункове пакування, яке виконане з полімерної плівки i має форму, близьку до форми таблетки. Блістери найчастіше виготовляють із полімерної плівки, яка, як правило, утворює досить жорсткий каркас. Завдяки таким властивостям вона захищена від механічних пошкоджень, потрапляння вологи i забруднень. Матеріали для виготовлення полімерної плівки можуть бути різні: поліпропілен, поліетилен, полівінілхлорид, полівінілденхлорид та інші. На жаль, термопластичні поліетиленові вироби завдають величезної шкоди екології довкілля, адже період розпаду, наприклад, поліетилену перевищує 100 років, тоді як час використання цього ж широко поширеного матеріалу становить у середньому не більше 30 хвилин. При цьому, згідно з дослідженнями, в Україні на одну людину припадає понад 500 поліетиленових виробів на рік, тоді як, наприклад, житель Німеччини використовує всього близько 40. Поліетиленові вироби в усьому світі вже визнані шкідливими і небезпечними. Залежно від щільності вони розкладаються від 100 до 400 років і водночас призводять до загибелі риб і тварин. Багато країн або взагалі заборонили поліетилен як тару і упаковку, або ввели обмеження на нього. У роботі для розв’язання поставлених завдань рекомендовано перехід від використання стовідсоткового (суцільного, ненаповненого) полімеру до полімеру, наповненого відносно хімічно нейтральним і міцним мінеральним наповнювачем, наприклад пудроподібним окисом кремнію. Рекомендація випливає з того безсумнівного факту, що зменшення кількості полімеру, який у підсумку опиняється в довкіллі, пропорційне його зменшенню в складі полімерних виробів, що викидаються.Цій мінімізації протидіють кілька чинників, найголовнішими з яких є механічні властивості пакувального матеріалу та газопроникність плівок із нього. Проведено огляд різних видів первинної лікарської упаковки. Створено лабораторні установки для експериментального дослідження механічних і герметичних властивостей наповнених полімерів різного складу. Рекомендовано оптимальний склад пакункової фармацевтичної плівки: основа – 10 % термореактивної фенолформальдегідної смоли; наповнювач – 90 % порошків оксиду кремнію (SiO2). |
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): | http://dspace.opu.ua/jspui/handle/123456789/10777 |
Располагается в коллекциях: | Статті каф. ВММС |
Файлы этого ресурса:
Файл | Описание | Размер | Формат | |
---|---|---|---|---|
Екологічні фармацевтичні упаковки з наповненого термореактивного фенол-формальдегідного полімеру.pdf | Розглянуто і систематизовано наукові підходи, принципи і критерії аналізу та дослідження таблетованих лікарських засобів, що надходять до лікарських установ та в аптечну мережу, упакованих у так звані блістери. Блістери – це контурно-чарункове пакування, яке виконане з полімерної плівки i має форму, близьку до форми таблетки. Блістери найчастіше виготовляють із полімерної плівки, яка, як правило, утворює досить жорсткий каркас. Завдяки таким властивостям вона захищена від механічних пошкоджень, потрапляння вологи i забруднень. Матеріали для виготовлення полімерної плівки можуть бути різні: поліпропілен, поліетилен, полівінілхлорид, полівінілденхлорид та інші. На жаль, термопластичні поліетиленові вироби завдають величезної шкоди екології довкілля, адже період розпаду, наприклад, поліетилену перевищує 100 років, тоді як час використання цього ж широко поширеного матеріалу становить у середньому не більше 30 хвилин. При цьому, згідно з дослідженнями, в Україні на одну людину припадає понад 500 поліетиленових виробів на рік, тоді як, наприклад, житель Німеччини використовує всього близько 40. Поліетиленові вироби в усьому світі вже визнані шкідливими і небезпечними. Залежно від щільності вони розкладаються від 100 до 400 років і водночас призводять до загибелі риб і тварин. Багато країн або взагалі заборонили поліетилен як тару і упаковку, або ввели обмеження на нього. У роботі для розв’язання поставлених завдань рекомендовано перехід від використання стовідсоткового (суцільного, ненаповненого) полімеру до полімеру, наповненого відносно хімічно нейтральним і міцним мінеральним наповнювачем, наприклад пудроподібним окисом кремнію. Рекомендація випливає з того безсумнівного факту, що зменшення кількості полімеру, який у підсумку опиняється в довкіллі, пропорційне його зменшенню в складі полімерних виробів, що викидаються.Цій мінімізації протидіють кілька чинників, найголовнішими з яких є механічні властивості пакувального матеріалу та газопроникність плівок із нього. Проведено огляд різних видів первинної лікарської упаковки. Створено лабораторні установки для експериментального дослідження механічних і герметичних властивостей наповнених полімерів різного складу. Рекомендовано оптимальний склад пакункової фармацевтичної плівки: основа – 10 % термореактивної фенолформальдегідної смоли; наповнювач – 90 % порошків оксиду кремнію (SiO2). Ключові слова: полімерні блістери, загроза довкіллю, наповнені полімери, оптимальний склад, герметичність, міцність. | 459.11 kB | Adobe PDF | Просмотреть/Открыть |
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.