Identification of class models imperfection

Abstract

The analysis of methods for testing models of program classes is carried out. It is shown that in connection with the increase in the volume of work at the stage of compiling models, the relevance of model verification is increasing. It has been established that to test class models obtained as a result of an automated description of use cases, it is necessary to improve the existing class model and expand the set of checks in comparison with existing solutions. The class model was further developed. The model has three sections: the class head, class methods, and class attributes. The model improving is to introduce the concept of the purpose of creation and use for the class as a whole, its methods and attributes. Each operation associated with the construction of a class model is provided with a link to the corresponding use case and its item, which allows, if necessary, the transition from requirements to model description elements (direct trace) and from description elements to requirements (reverse trace). A type system for model elements has been introduced, which allows, without specifying types at the level of a programming language, to fully represent the declaration of functions and class attributes. Based on a number of design patterns and refactoring cases, three categories of situations are identified when the class model should be improved: criticisms on the class as a whole, criticisms on the functions of the class, criticisms on the attributes of the class. For each category, a set of criticisms on the model is established and solutions for their identification are proposed. The proposed models and algorithms are implemented in a software solution and have been tested in terms of the completeness of identifying criticisms on the model and reducing the time for the process of identifying criticisms compared to traditional technologies for defects detecting in the class models.

Проведено аналіз способів тестування моделей програмних класів. Показано, що в зв'язку зі збільшенням обсягу робіт на етапі складання моделей, зростає актуальність верифікації моделей. Встановлено, що для перевірки моделей класів, отриманих в результаті автоматизованого опису варіантів використання, необхідно удосконалити існуючу модель класу і розширити набір перевірок порівняно з існуючими рішеннями. Отримала подальший розвиток модель класу. У моделі представлені три розділи: заголовок класу, методи класу і атрибути класу. Удосконалення моделі полягає у введенні поняття мети створення та спрямування класу в цілому, його методів і атрибутів. Кожна операція, пов'язана з побудовою моделі класу, забезпечується посиланням на відповідний варіант використання і його пункт, що дозволяє при необхідності виконати перехід від вимог до елементів опису моделі (пряме трасування) і від елементів опису до вимог (зворотне трасування). Введена система типів для елементів моделі, що дозволяє без конкретизації типів на рівні мови програмування досить повно представити оголошення функцій і атрибутів класів. На підставі ряду шаблонів проектування і випадків рефакторінга виділені три категорії ситуацій, коли слід покращувати модель класу: зауваження до класу в цілому, зауваження до функцій класу, зауваження до атрибутів класу. Для кожної категорії встановлено набір зауважень до моделі та запропоновано рішення для їх виявлення. Запропоновані моделі та алгоритми реалізовані в програмному рішенні і пройшли апробацію з точки зору повноти виявлення зауважень до моделі і скорочення часу на процес виявлення зауважень порівняно з традиційними технологіями виявлення дефектів в моделях класів.

Проведен анализ способов тестирования моделей программных классов. Показано, что в связи с увеличением объема работ на этапе составления моделей, возрастает актуальность верификации моделей. Установлено, что для проверки моделей классов, полученных в результате автоматизированного описания вариантов использования, необходимо усовершенствовать существующую модель класса и расширить набор проверок сравнительно с существующими решениями. Получила дальнейшее развитие модель класса. В модели представлены три раздела: заголовок класса, методы класса и атрибуты класса. Усовершенствование модели заключается в введении понятия цели создания и использования для класса в целом, его методов и атрибутов. Каждая операция, связанная с построением модели класса, снабжается ссылкой на соответствующий вариант использования и его пункт, что позволяет при необходимости выполнить переход от требований к элементам описания модели (прямая трассировка) и от элементов описания к требованиям (обратная трассировка). Введена система типов для элементов модели, позволяющая без конкретизации типов на уровне языка программирования достаточно полно представить объявление функций и атрибутов классов. На основании ряда шаблонов проектирования и случаев рефакторинга выделены три категории ситуаций, когда следует улучшать модель класса: замечания к классу в целом, замечания к функциям класса, замечания к атрибутам класса. Для каждой категории установлен набор замечаний к модели и предложены решения для их выявления. Предложенные модели и алгоритмы реализованы в программном решении и прошли апробацию с точки зрения полноты выявления замечаний к модели и сокращения времени на процесс выявления замечаний сравнительно с традиционными технологиями выявления дефектов в моделях классов