Особливості законодавства про трансфер технологій в окремих регіонах світу

Abstract

Глобальне міжнародне змагання відбувається, перш за все, у сфері створення та трансферу наукоємних технологій. Сьогодні прогресивною вважається тенденція не просто зростання експортного потенціалу, а, перш за все, його «інтелектуалізація», тобто збільшення частки наукоємних високотехнічних товарів у загальній структурі експорту. Основа комерційного успіху трансферу технологій – це правове і фінансове забезпечення науково-інноваційної сфери. Отже, існує необхідність аналізу міжнародного досвіду у сфері правового забезпечення трансферу технологій, що і обумовлює актуальність даного напрямку досліджень. Найвпливовіший на сьогодні міжнародний контрольний документ у сфері трансферу технологій – Угода з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності, TRIPS, яка офіційно набула чинності в січні 1995 року. Крім того, існують і інші правові акти, пов’язані з міжнародною передачею технологій, у тому числі резолюція Генеральної Асамблеї ООН, Паризька конвенція з охорони промислової власності, Договір про патентну кооперацію, Угода про субсидії і компенсаційні заходи, Угода про технічні бар’єри в торгівлі, Генеральна угода з торгівлі послугами