Сходження Віктора Ющенка на політичний «Олімп» влади

Abstract

У статті розглядаеться процес формування особистості Віктора Ющенка як нового провідного політика-реформатора, який з’явився на політичній арені в Україні на початку XX століття. Саме в той період з’явилася необхідність в новому, сильному та рішучому лідері, який мав би не тільки впроваджувати в життя нові, дієві реформи, з одного боку, але й мав би також своїми вчинками ілюструвати рішучість президента проводити реформи в країні. Саме таку роль і належало зіграти голові правління Національного банку України Віктору Ющенку. Він був банкіром, який до цього ніколи не займався політикою. У надзвичайно складних політичних та економічних умовах тривав процес становлення Ющенка-прем’єра і формування новітньої політики виконавчої гілки влади у державі.

В статье рассматривается процесс формирования личности Виктора Ющенко как нового ведущего политика-реформатора, который появился на политической арене в Украине в начале XX века. Именно в тот период назрела необходимость в новом, сильном и решительном лидере, который должен был не только внедрять в жизнь новые, действенные реформы, с одной стороны, но и должен был своими поступками иллюстрировать решимость президента проводить реформы в стране. Именно такую роль и предстояло сыграть председателю правления Национального банка Украины Виктору Ющенко. Он был банкиром, который до этого никогда не занимался политикой. В чрезвычайно сложных политических и экономических условиях шел процесс становления Ющенко-премьера и формирование новой политики исполнительной ветви власти в государстве.

The article considers the identity formation of Viktor Yushchenko as a new leading reformist politician, who appeared on the political stage of Ukraine in the early 20th century. It was at that time that there was a need for a new, strong and determined leader who not only was to introduce new effective reforms, but also needed to show with his actions the determination of the President to carry out reforms in the country. This was the part Viktor Yushchenko, the Chairman of the National Bank of Ukraine, had to play. He was a banker who had never been engaged in politics. Valeriy Pustovoitenko ended his prime ministral term in the autumn of 1999. After the vote on December 22, 1999, Viktor Yushchenko became the eighth Prime Minister of independent Ukraine. Unlike all previous prime ministers Yushchenko pursued rather innovative policy: – abandoning the practice of use of the short-term credits from commercial banks for the budgetary payments of salaries and pensions was the first step of Yushchenko; – streamlining of payments in fuel and energy complex became the second source of «additional resources»; – removal of big business taxes from the shadow was the third important source. Thus, Viktor Yushchenko’s government started a process of formation of the new concept of state regulation of market mechanisms.